День: 20.07.2018

Мене треба десь почекати. Тож влітаю у першу кав’ярню й замовляю першу-ліпшу каву. Усе що цікавить мене – лише столик і право посидіти за ним хвилин із сорок. Беру каву, сідаю, втуплююсь в книжку, роблю ковток і … завмираю. Це божественно. Якщо можна так описати каву, в якій гостра гіркота і ніжна м’якість злились в […]

Любов не прирівнюється до звички. Але за звичкою думаєш уранці: “Ой, я не подзвонила…” А тоді одразу: “Ой, та вже нема кому…” І між першим і другим “ой” – болюча вічність, упродовж якої мозок борсається у круговерті спогадів: від радісних і до печальних. Але це твій вибір – що саме згадати. Біль, сум, невимовну тугу, […]