Про омлет

Не полінуйтеся збити в круту піну яйце. Можна два. У випадку, якщо дуже вже голодні. Не треба відділяти жовтки від білків чи щось додатково охолоджувати – то панські витребеньки. Просто збивайте. Якщо не шкода рук, то збивайте виделкою. Але швидше й простіше зробити це міксером. Він легко миється від яйця. Ну, чесно – легко. Це ж просто сире яйце.
Збивайте із сіллю. Можете влити столову ложку молока. Або дві – по ложці на яйце. Якщо молока нема – то і не треба.
Тоді вилийте суміш на гарячу – намазану олією! – сковорідку й накрийте кришкою. Хвилини за дві – переверніть. Посипте зверху тертим твердим сиром. Знову накрийте кришкою. За хвилину – вимкніть під сковородою вогонь. Хай усе постоїть собі трохи. Допоки, наприклад, ви не зварите каву.
А тоді – беріть і їжте. Можна зі сковороди. Але, якщо ранок і настрій просять естетики, перекладіть на тарілку.
Це найшвидший і найпоживніший сніданок з усіх можливих сніданків. Він готується три хвилини. Ну, гаразд, шість, по три на кожен омлетовий бік
І так, борошно, манку чи щось іще сипати туди не треба. І соду не треба. І розпушувач – також не треба. Це ж омлет, а не млинці.
А в омлеті усе має бути легко. Геть усе: і приготування, і смак. Як, в принципі, і в житті.
Смачного.