Картопля – шкідлива. Тому усі, хто хоче ще раз згадати про її згубний вплив на здоров’я, можуть далі не читати. Бо далі йтиметься про десять страв із картоплі.

1. Картопля варена й товчена. Зі сметаною або маслом. Лише не треба на неї казати “пюрешка”, бо це зводить нанівець її величний картопляний статус. Пюрешка – це коли на воді і аж синя від холоду і глибокого крохмального горя.

2. Картопля смажена. На великій сквороді. Може бути із яйцем, часником і цибулею. А може – просто з сіллю. Головне, щоб була хрустка і танула в роті.
Для досягнення такого кулінарного ефекту треба не закривати сковороду під час смаження кришкою. І змиритися з тим, що олією забризкає усю плиту.

3. Гоцка. Тобто картопля товчена зі шкварками.
Шкварки смажаться окремо і додаються в уже потовчену картоплю )
Цілком ймовірно, ця картопля в рецептурних довідниках називається більш вишукано.
І так, шкварки – дрібно нарізане і висмажене сало. Корисного в ньому мало. Зате яка картопля!

4. Картопляники. Так можна назвати все, зготоване із учорашньої картоплі. Картопляники бувають із начинкою, а бувають і без. Їдять їх гарячими з холодною сметаною. Дехто називає картопляники “картофельними зразами”. І даремно. Бо хіба може бути смачним те, що називається “зразами”.

5. Деруни – це така страва, після якої облизують пальці. Бо справжні деруни їдять руками, а не ножем із виделкою. Останнє може бути хіба що в гостях, хоча якраз гостей рідко частують дерунами. Деруни – страва для своїх.
В усі часи найскладніше в дерунах було терти картоплю. Але тепер на поміч людям прийшли прекрасні кухонні комбайни. Вони труть картоплю так швидко, що вона не встигає посиніти (ну, там крохмаль, і він шкідливий, але ви курсі). Але й досі час від часу можна почути як на засмажені до цупкої скоринки деруни кокетливо так кажуть “надєлала вот дранікаф”. Ще б “варєнікаф” до “дранікаф” – і буде повний комплект.

6. Вареники з картоплею. Картопля у варениках постає в амплуа начинки і може перебувати як у гордій самотності, так і в товаристві грибів, сиру чи чогось так. Вареники присмачують сметаною, шкварками чи розтопленим маслом. Але можна нічим не присмачувати й не поливати. Вареники з картоплею несмачними не бувають.

7. Картопля в лушпинні, вона ж у мундирах, вона ж “свинячка”.
Тут варіантів – аж за край. Варити – просто. Зате їсти можна з сіллю, можна з олією і сіллю, можна з кислою капустою чи оселедцем, можна з салом, можна з помідорами, можна… З чим не їстимете, буде смачно. Головне, не забути її помити перед тим, як варити. Бо картопля, варена з піском, – страва не отруйна. Але навіщо?

8. Картопля тушкована.
Із білими грибами. Із кислою капустою. Із копченими реберцями. Просто з цибулею і морквою. Або з яблуками й чорносливом. Насправді картоплю важко чимось зіпсувати. Ну, хіба що ананасами. Але хто пробував тушкувати картоплю з ананасами?

9. Картопляний суп. Без макаронів, рису, гречки чи усього іншого добра, покликаного той суп згустити. Лише картопля. Суцільна картопля. Переконливо смачна. Уварена в бульйоні до стану “тане в роті”. І неважливо, що то за бульйон – м’ясний, овочевий, грибний чи рибна юшка.

10. Картопляні пиріжки, вони ж ріпники. Тісто – з картоплі, начинка – з кислих яблук, печуться у печі на висланому соломою декові. І пахнуть прілою соломою, смаженою картоплею, печеними яблуками й першими заморозками.
Але такі пиріжки лише колись наша бабуся пекти уміла.

Смачного.