Хосос – це гіркий. Або ж кислий.
І саме від цього слова походить назва “шоколад”.
Хосос аті – гіркий напій.
За однією з багатьох версій, саме так називали ацтеки виготовлене з какао-бобів гірко-кисле пійло, якому пізніше судилося стати шоколадом.

Спочатку шоколад був лише напоєм. Ним однаково завзято як частували дорогих гостей, так і лікували невиліковні хвороби. Оскільки цукор у шоколад не додавали взагалі, а перець і спеції – за смаком, то частування, м’яко кажучи, було не просто на любителя, а піднімало на ноги навіть мертвого.

Життя шоколаду кардинально змінилось в Європі. Тут в нього, по-перше, додумалися додавати цукор, по-друге, перетворили з питва на їжу. Останнє завдячує своїй появі промисловій революції, зокрема виробничому пресу Конрада ван Гутена. Прес швидко й легко чавив з тертих бобів какао-масло, і додуматися додати його в гарячий рідкий шоколад і почекати, щоб той охолонув, було лише питанням часу.

Твердому шоколаду знадобилося не так і багато часу, щоб перемогти свого рідкого предка: 1847 року виготовили першу шоколадну плитку, а вже в другій половині ХІХ століття європейці практично й забули, що таке – рідкий шоколад.

Але це ще було не все. 1875 року, після численних провальних експериментів, швейцарець Даніель Петер таки спромігся додати в шоколадну масу сухе молоко. Так світ дізнався про молочний шоколад, а Петер, разом із Анрі Нестле, відкрив фабрику з виробництва молочного шоколаду. І називалася ця фабрика Nestlé. Вона ж першою налагодила й виробництво білого шоколаду.

З часів племен ацтеків і майя в житті шоколаду змінилося майже все: смак, колір, консистенція, цінність й вартість. Незмінним лишилася хіба що суть. Як і раніше, ним і частують, і лікують.

І пам’ятайте: подеколи те, що починалося гірко, цілком має всі шанси скінчитися солодко.

З Міжнародним днем шоколаду усіх.

 Image by Alexander Stein from Pixabay