Що буває, коли помирає любов?
Насправді – нічого. Нічого настільки трагічного, аби воно було варто самотніх довгих ночей і невиплаканих сліз.

Бо справжня любов насправді не помирає.
Вона перероджується.
І тут вже, як пощастить: для когось – у дружбу, для когось – в ненависть, а для когось – у зайвий келих вина у товаристві серіалу.

Нічого страшного немає в тому, що помирає любов.
Це як вишня, яка відцвіла. І вродила терпкими вишнями.
Чи як картопля, яка теж нарешті вродила, її посмажили – і смачно повечеряли.

Що буває, коли помирає любов?
На її місце приходить нова. У цьому нема нічого страшного.

А от закрити їй перед носом двері – це вже справді страшно.