Categories Щоденник

Ми ж знаємо, що у нас анархістська країна?

Ми ж знаємо, що у нас анархістська країна? І ми так любимо приказку про те, що суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання?

Тоді нас не повинно, мабуть, засмучувати те, що беруть хабарі, бо це ж ми всі або майже всі їх даємо? Що в бюджеті дірка, бо це ж ми недоплачуємо податки? Що санітарні, пожежні та інші норми існують для галочки, а відповідні інспекції – для поборів? Після того нас же не дивують епідемії і пожежі? Вчаться у нас заради диплома, а не заради знань, так чому нас бентежить, що в Європі вважають за краще нашими руками прибирати полуницю і підмітати вулиці? Іноземці їдуть сюди вчитися без навчання, поставляють товари з порушенням всіх стандартів, і займають нам лише під божевільний відсоток. Це у нас вранці мріють про сильну руку, а ввечері кидають пляшки від паленої горілки на дитячих майданчиках. Це у нас в бібліотеках зберігають макулатуру, а в маршрутках звучить шансон явно не французького зразка.

Може пора ходити на вибори і не тільки слухати безглузді обіцянки, а цікавитися біографією і знаннями кандидата? Може, слідом за волонтерами на війні, з’являться і волонтери в держуправлінні?

ФБ сторінка автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *