Що є спільного між словами: Баунті, Науковець, Радянський Донбас, Свобода, Франик, Михайлович, Амбре, Ребекка, Примара, Вега-2, Вега-3, Принцеса, Лель, Північно-Західний, Принцеса Софія, Баварія, Хасан, Леманн? Так, це назви різних суден, про які йдеться в “Морському збірнику, 2019-2020”, укладеному Антоном Санченком.

Мені хотілося зробити цей живописний парад імен, що їх люди дають творінням інженерної думки і людських рук, які не розучилися виконувати фізичну працю, – баркасам, фрегатам, шхунам, яхтам, лайнерам, карго, суховантажам, баркентинам, теплоходам, тральщикам, флагманам. Який незвіданий і водночас заманливий світ української морської термінології! Вирісши в середовищі серед щедрих розсипів епітетів, метафор, антитез, езопівської мови, порівнянь, алегорій, символів, метонімій – починаєш душитися від їхньої надмірності, надлишковості, зайвості і нерідко фальші. Вуха хочуть чути, очі хочуть бачити ці дивні слова, хочеться вивчати інженерну термінологію, ці слова бувають різними – екзотичними, холодними, загадковими, але ніколи фальшивими. Ось саме за це я люблю те, що робить Антон Санченко на полі української мариністики. В анотації до збірника йдеться про те, що на світовому судноплавному ринку плавперсонал з України займає… ЧЕТВЕРТЕ місце і становить 200 тисяч, 80 тисяч з яких – командний склад! Я у своєму новому романі Вугледар – 2099 як внучка, правнучка залізничників намагалася погратися з залізничною термінологією. І це дуже нелегко. І це зовсім інша якість тексту. І вона не завжди подобається тим, хто звик до щедрих розсипів епітетів, метафор, антитез, езопівської мови, порівнянь, алегорій, символів, метонімій… Вітаю всіх причетних до цього збірника – авторів, укладачів, редакторів, а також організаторів та членів журі конкурсу імені Лисянського “Мателот”.
До речі, в цих морських істот – кораблів – є така грація і краса, що я не втрималася і зробила невеличкий плейліст на своєму YouTube каналі, що зветься “Морські порти і кораблі”. Відео зроблені в Бейруті і Марселі.