Хороше слово “кращий”.
Ось тільки використання в нього нікудишнє.
Бо коли кажеш “кращий”, то треба казати від кого, за кого чи хоча б ніж хто.
Чи від чого, за що або ж ніж що.
Кращий за
Кращий від
Кращий ніж
А в нас же ж, ох ти ж боже ж мій, “30 кращих книжок незалежності”.
Найкращих.
Найкращих.
Найкращих.
Скільки разів це треба ще повторити, щоб нарешті дійшло, що у прикметників є ступені порівняння, і цих ступенів два.
Вищий
І найвищий.
Якщо вищий, то тоді – кращий (кращий від кого).
Якщо найвищий, тоді – найкращий (тут уже не до порівнянь, він просто най!)
Це якщо не занурюватися в аналітичні й синтетичні форми, а так, по-простому підходити до словоформ.
Тому або “30 найкращих книжок”, або “30 кращих від решти книжок”, якось так.
А ще буває
хороший – ліпший – найліпший.
Ліпший за решту. І найліпший, якщо кращого за нього просто немає.

Image by pasja1000 from Pixabay