У маргінальності як такій немає нічого поганого. Не найгірше явище в соціумі, справді.

Але коли маргінальність починає доводити, що світ поза межами її досвіду не існує (або неправильний), то стає смішною.

Ви можете не вміти кермувати авто. Вчитися – і не навчитися. І навіть доводити, що багатьом – таке вміння не під силу. Хоча кількість водіїв і машин на вулицях – переконливий доказ сумнівності вашої тези.

Але, не вміюючи кермувати, ви ж не претендуєте стати зіркою Формули-1?

Чому ж тоді люди, які не знають української, бо не можуть десятиліттями її вивчити, щиро претендують на щось значне й вагоме в Україні?

І чому ображаються, коли їм про це кажуть?