Ви ж знаєте, що я люблю класичну літературу. Чергую такі твори з сучасними драмами і трилерами. От і цього разу після кількох прочитаних творів сучасників, взялася за роман Лео Перуца «Уночі під камʼяним мостом»

Гадки не маю чому так сталося, але я насправді пробиралася крізь текст. Роман поділено на короткі розділи, в яких багато різноманітних історій і персонажів. Події показують таємне життя Праги й відбуваються в період Рудольфа ІІ, імператора Священної Римської імперії, короля Богемії. Втім персонажі доволі різні особистості й мають різні долі, але так сталося, що мені не вдалося проникнутися симпатією, якось вони пройшли повз мене.

Тут є певний гумор, що викликало усмішку, атмосферні описи, які передавали дух епохи. Автор на долі головних персонажів показав людяність і байдужість, абсурдність різних ситуацій і прояви кохання.

Але мене не захопило. Я все чекала, що стане цікавіше, а потім облишила.
Не виключено, що книжка потрапила в руки не в той час. Таке цілком може бути, але перечитувати не планую.

Зовсім не відмовляю читати, бо такого ніколи не роблю. Просто ця книжка виявилася не моєю, або ж я не є цільовою аудиторією. А комусь з вас вона може сподобатись.