Війна в Перській Затоці. День сорок восьмий
Черговий терористичний обстріл українських міст. Рекордне знищення засобів російського ППО та ракетно-дронових баз. Десята зупинена війна Трампа. План на наступний місяць війни. Можливі проксі-війни.
1. Південно-Східний фронт Світової війни перейшов у фазу ситуативного припинення вогню в очікуванні, хто погодиться на втрату перемовних позицій. Перший крок назад зробив Трамп, який звітував про закінчення чергової, вже десятої, війни. Насправді, він дотиснув Ізраїль погодитися на десятиденне припинення вогню у Лівані (без відведення військ та зняття оточення з блокованих арабських сіл). При цьому перемовини йшли не з Хезболлою, а з Президентом Лівану, який точно не є їхнім симпатиком чи навіть партнером.
Тобто, формально ніхто не спитав одну з двох сторін конфлікту, але таким чином Трамп виконав умови Ірану (так, Іран ставить умови перед перемовинами) про те, що має передувати відкладенню кінця перемирʼя на два тижні до 5 або 6 травня і зустрічі в Ісламабаді. Другий раунд має все одно завершитися рішенням питання, яке не має проміжного варіанту – чи бути іранській ядерній програмі. Колись був підписаний мʼякий варіант Обами, що дозволяв всім робити вигляд, що програма зупинена. Його зламав Трамп на першому терміні. Коли він повернувся до влади, почався новий тур перемовин на тлі звучання труб про новий хрестовий похід Трампа. І навіть перед вже зрозумілою загрозою бомбардування, набагато страшнішого ніж рік тому, з перекиданням десантників, зі збільшенням кількості бомбардувальників на базах у Європі, Іран відмовився від компромісів. І це, на жаль, не бараняча впертість, а чіткий розрахунок. Для Ірана, який дійсно погрожує Ізраїлю знищенням, а Саудівській Аравіі – агресією з Півдня (Північний, хуситський Ємен), майбутня ядерна зброя, створена за російсько-радянськими науковими досягненнями, це квиток в майбутнє, коли ніхто поруч з Іраном не зможе слова сказати у випадку його неядерної агресії. Згадаємо трьох недалеких сусідів, які «не мають», але мають таку зброю – Індію з Пакистаном, та Ізраїль. Створення ядерної зброї Іраном може припинити само існування Катару у випадку конфлікту на газовому ринку (підземні газові печери царя Креза у Катара з Іраном спільні), може погрожувати розподілом Іраку на шиїтську та сунітську частину, Азербайджану повним зникненням з карти, а у випадку з ОАЕ та Саудівською Аравією – можна бути впевненим, що США не стримає їх від створення власних ядерних арсеналів.
Таким чином, питання наявності у Ірана ядерної зброї це дійсно не питання торгу для двох сторін і на карті у раунді, який може розпочатися вже післязавтра, питання безпеки не тільки регіону, а всієї планети.
2. Тим не менше, припинення вогню на Південно-Східному фронті триває, і, якщо і правда, що танкери потрохи просочуються в бік Ормузу, то з нього майже не виходять. Пауза затягнулася, тому ціна на нафту вчергове піднялася на 5% в ціні. У Трампа є необхідність протриматися без новин у пʼятницю, щоб вона на паніці злетіла у космос на тлі усвідомлення ринком, що росія за місяць дії дозволів тільки на третину встигла звільнити танкери, що без руху сновигають Тихим або Індійським океанами. Дивно, але отримувачі нафти навіть в кризові дні бояться розвантажити російську нафту. Сьогодні міністр фінансів США не просто озвучив про небажання помʼякшення санкцій, що накладено на росію, а й повідомив те, на що давно чекали українці – системне введення вторинних санкцій на підприємства та банки, що будуть у майбутньому задіяні в ланцюгу відбілення нафтових оборудок росії. Таким чином, танкери не дуже активно звільняються, нові майже не заповнюються в частині Балтійських та Чорноморських портів, лише азійський напрямок активно працює. США перестали боятися впливу російського фактору на ціни (щось знають нове про звільнення запасів з резервів або йдуть ва-банк). Росія поступово перетворюється з держави-бензоколонки на державу-бензопалайку, враховуючи кількість нафтобаз, НПЗ та Нафтохімкомбінатів, які запалали у березні та квітні. Вчора я писав про те, що після зачистки двох радарів «Небо» на території Криму, які «бачать» за 600 км, до лінії горизонту, і дають можливість ППО розчехлити і вивести на позиції свої ЗРК, росіяни стали на якийсь час сліпими на кримському напрямку, і серед пріоритетних цілей, безумовно, нафтова галузь міста Туапсе. Дуже результативно сьогодні вночі відпрацювали саме по Туапсе – порту, резервуарах, танкеру, НПЗ та ще дісталося і ТЕС на Сході міста. І все це перед посівним сезоном на Півдні рф. Далі – знов Новоросійськ (там все ще багато С-400/300 та Панцирів в горах над воєнною бухтою, де ховаються залишки Чорноморського флоту, в тому числі і носії «Калібрів». Ще далі – знов Тамань (порт поки працює, Феодосія з вцілілою частиною резервуарів, і, нарешті, Керч з найбільш вразливою частиною Кримського мосту.
3. З іншого берега Азовського моря, там, де росіяни побудували залізничну магістраль, що живить фронт паливом та особовим складом, було знищено цілий ешелон з паливом. На якийсь час техніка призупиниться. Також на території окупованого Криму запалали одразу дві нафтобази – в Октябрьськгму та Глибокому Яру. Все менше палива не тільки виробляється, а й зберігає окупантами. Ще місяць тому було складно представити дефіцит палива у росії – він вже є на ТОТ України.
На Донеччині знищено «Оса-АК», на Запоріжжі «Бук-М1», під Феодосією – черговий «Панцир», який вже стає рідким персонажем у Криму.
Але головне було зроблено також на території Криму – в Міжгірʼї та Курортному знищено одразу дві бази «Іскандерів». Поки невідомо, скільки згоріло ракет, чи знищено пускові установки, але це те, що росіяни вміло ховали всі чотири роки вторгнення, дві пускових було знищено раніше і одна – місяць тому. Палали також склади МТЗ, безпілотників найбільш небезпечного російського підрозділу «Рубікон». І все за один день. Натомість зустрічний, наймасовіший останнім часом обстріл України балістикою, крилатими ракетами та дронами (близько 700 одиниць), при тому, що абсолютна більшість дронів, крилатих ракет та половина балістичних було збито, кілька прильотів у центри міст-мільйонників показав сутність держави- терориста – 17 вбитих, серед них діти, і близько ста поранених українців, знищені кілька навчальних закладів, постраждало енергозабезпечення прифронтових міст. Ворог, безумовно, модернізує власні елементи тиску на Україну, і тільки максимально ефективне та системне знищення його бойових підрозділів, баз зберігання та можливостей виробляти цю терористичну зброю, може зупинити війну. Те, що зараз роблять українці, легко вписується в одну систему, яка, безумовно, фінансується та підтримується нашими партнерами в Європі. Про це – окремо.
4. Цей тиждень був багатим на новини про підтримку України партнерами. Рамштайн, на котором було озвучено про підтримку НАТО на 60 мільярдів доларів у цьому році, про сто двадцять тисяч англійських дронів, німецькі, бельгійські та норвезькі мільярди на ППО та спільне виробництво зброї, про постачання чергових ракет Рас-2 (схоже, Рас-3 стають остаточно червонокнижною істотою), систем IRIS від Німеччини, а також публічно не оголошені домовленості з Італією, яка переходить з режиму «замирення Трампа для підтримки України» у режим підтримки України всіма можливими методами в піку Трампу, якому вдалося посилити рейтинг італійської премʼєрки та вбити шанс на будь-яке примирення з Папою. Все це відбувається на тлі активних перемовин європейців між собою про заміну американського домінування в НАТО спеціалістами з європейських країн, про вивід американських військ з Європи (впевнений, у Трампа не вийде, мало часу) та про роль України в майбутній системі безпеки Європи.
Тим не менше, Трамп ображений, що європейці не відкрили протоку, потім, що вони не закрили разом з ним і обов’язково вчинить якусь мерзоту у випадку, якщо росія піде на ескалацію з Європою. А ескалація – це не завжди війна. Це, наприклад, ракета, яка пройшла над Україною і випадково потрапила в Жешувський аеропорт. Або дрон з танкера тіньового флота з черговою китайською назвою типу «Hui vsimvam” та філіппінським екіпажем, яка долетить до Бігбена. Або гібридні сірі чоловічки з Гродненської області Білорусі на Вільнюс.
В цьому питанні Європу обʼєднує страх. І якщо «електорат» ще не розуміє і маю надію відсидітися в ресторанах, то можновладці вже все добре розуміють. Тому Європа і зробили високі ставки в Угорщині проти Орбана, Трампа та путіна. Ніхто ж не думає, що їхня спільна дружба – це випадковість. Це – міст. В тому числі і для чорного кеша.
5. Тим не менше, підсумуємо. Два фронта з трьох зупинено. Американські війська продовжують накопичуватися в регіоні. КВІР стоїть впевнено. Трампу скоро їхати до Китаю. Ціни стоять на небезпечному для світової економіки рівні. Криза зобовʼязань та відсотків переходить у заборони на вивезення ресурсів. Іран закриває вивоз продуктів нафтохімії, Китай – добрів, Таїланд- зупиняє експорт пальмової олії, бо вона може піти на біодизель. Думаю, Україна буде сіяти рапс ще більше, ніж до вторгнення. Світова економіка хитається через цей майбутній торг в Ісламабаді. Оскільки рішення в США приймаються на емоціях, один ризикований крок іранців, і США завʼязнуть на Харгу та Хешмі на роки, а енергетична сфера ОАЕ, Катара, Бахрейна та Саудівської Аравії почне щоденно сповзати в камʼяне століття.
Але і шанс на мир є – це спільна заява США та Китаю.
Усвідомлення китайським керівництвом рівня кризи для в тому числі китайської економіки є. Чекаємо.
В той же час пройшла інформація про підготовку візиту чахлика до Китаю. Що це, як не підготовка майбутніх перемовин? Бо я не вірю, що в сьогоднішній ситуації він може на білому оці просити у Сі Цзіньпіня зброю для приборкання України. Це його економіка падає і все більше віддає внутрішній ринок Китаю. Це його дотиснули санкції і Китай, купуючи дешево енергоресурси, має премію за ризик. І так, йому допомогли через північну корею, а він – не скористався. Тому цей візит, – перед візитом Трампа, – має значення тільки в ракурсі підготовки для збереження обличчя чахлика.
Побачимо.
І так, я бачу, що сьогодні українські дрони летять на північний схід від Москви. Зранку дізнаємося.



