Декілька слів про стратегію.

1. Тактичні дії кожної зі сторін Світової війни ми бачимо щоденно, але є сенс коротко сформулювати.
Зеленський – виснажувати ворога на лінії зіткнення, шукати слабкі місця в тилу, посилювати міжнародну підтримку України.
Чахлик – повзти, тиснути, шукати чорних лебедів по всьому світу.
Трамп – знищити тему файлів Епштейна, закрити весь інформаційний простір білим шумом, заробляти гроші.
КВІР – тягнути час, погрожувати всім, хто наблизиться, відновлювати виробничі потужності для випуску зброї.

Ця тактика зрозуміла, якщо говорити про Трампа та путіна, по суті вона є результатом постійного знаходження в патовій позиції, або гірше – в цуг-цвангу, коли кожний наступний хід погіршує позицію.

2. А що по стратегії? Не завжди країни, що воюють, оголошують про власну стратегію публічно. Але її видно в динаміці. Почнемо з України – про стратегічні напрямки і про те, як це реалізується тактично «на землі». Перші місяці стратегія була зрозуміла – зупинити ворога, втративши мінімум території та ресурсів. Далі зʼявилася стратегія кордонів 1991 року. Потім – зупинити війну як є, на лінії зіткнення, з бонусом – Запорізькою АЕС. Стратегічні цілі зрозумілі, методика – дотиснути Трампа, щоб він дотиснув росію. Сьогодні Україна живе в новій реальності, з 28 лютого, коли наша війна є лише частиною глобальної війни. Ми знаємо, хто проти нас, але не знаємо до кінця, хто з нами. Чи з нами США? Я вважаю, що те, наскільки США все-таки є нашим союзником та постачальником розвідданих та зброї через різні міжнародні механізми – це успіх українських перемовників. Сьогодні США повідомили про кілька новин:
– голова національної розвідки США Тулсі Габбард подала у відставку. Нагадаю, це вона вважала росію країною з необмеженою свободою слова. Це вона шукала в Україні біолабораторії. Це вона жорстко виступала проти накладання економічних санкцій на росію. Подивимося, хто прийде. І так – не вона нам надавала розвіддані;
– Рубіо повідомив, що США остаточно виходять з перемовин з росією та Україною. Потім подумав і змінив формулювання – що у випадку зміни обставин вони повернуться в перемовний процес. Тут є кілька ремарок – вони вже три місяці цей процес ігнорують, зараз просто зафіксували факт. Рубіо отримав шанс позбавитися від комісарів Вікткоффа та Кушнера. І головне (якщо не згодні – доведіть протилежне):

Формальний вихід з перемовин дозволяє американцям проводити набагато активніші дії для підтримки України. Третє рішення відбулося сьогодні. Україна отримала ракети Hawk на сто мільйонів доларів. Ми маємо вже кілька років шість пускових, стареньких, які нам колись подарувала Іспанія. Шість – це дуже мало, тим більше, що вони могли вже бути знищеними ворогом, або вийти з ладу через активну експлуатацію. Це стара ракетна система, перша версія стала на озброєння майже сімдесят років тому. У неї є два позитивних моменти – дуже дешева і дуже проста в експлуатації. Ідеальний знищував «Шахедів» та полювальник за вертушками. Думаю, найближчим часом мої слова справдаються не тільки по «Хоукам». Трамп давно не спілкується з путіном, громадську думку потрібно чимось годувати, і, врешті решт, скоро американці візьмуть під крило Гавану. А там з 1962 року працює на території радянського-російського посольства башта, нашпигована шпигунським обладнанням, яке сканує всю Флориду, мабуть, і трампівське ранчо «Мар-а-Лаго».

3. Стратегія «домовитися зі США» виявилася перспективною, але повільною. Ви ніколи не намагалися ловити ляща в озері голими руками? По-перше, він десь на дні, по-друге, плаский та слизький. Краще робити щось більш можливе з точки зору результату. Побачити результат стало можливим у березні, коли перемовини фактично закінчилися для українців з початком бомбардувань Ірану. Як виявилося, всередині стратегії «Почути Трампа» розвивалася інше – зупинити війну за ініціативою росії, коли на болотах економічна ситуація закриє можливості воювати. У лютому багатьом це казалось безперспективним, ескалація очікувалася з двох боків, після фактичної втрати теплової енергетики ми очікували чогось зовсім дикого. Але виявилося, що російська економіка вже знаходиться в напів-присіданні і її легко підштовхнути вбік, це зробили українці. Також виявилося, що кількість та якість російського ППО вже недостатня для системного оберігання нафтогазових активів. Росіяни розраховували збивати наші дрони та ракети або на кордоні, або на рівні кількох кіл ППО біля москви. Далі ситуація нагадує трішкін кафтан. То дірка зʼявляється біля Новоросійську, то в Калейкіно у Татарстані, то палає Усть-Луга, то Пермь, то Туапсе. Стратегічна перемога у боротьбі з нафтовою галуззю очевидно, Зеленський вводить нафтові санкції швидше, ніж Трамп звільняє від новітніх іранських обмежень нафту Близького Сходу. Друга і третя стратегічні цілі українців на росії – хімічна промисловість, електроніка та електротехніка. Вже зрозуміло, що система попливла і часу на виживання їй не залишили. І, нарешті, четверте – створення неможливого – паніки у центрі болот. Побачимо. Головне – зрозуміла ціль – путін або сяде на лавку підсудних, або за стіл перемовин ще у цьому році. Сучасна війна у виконанні українців – ніхто ніколи на Росії не здогадається, куди прилетить черговий український подарунковий набір. Сьогодні вчергове стало тепло Ярославському НПЗ та Таганрозькому авіабудівному заводі. Але зараз про інше.
Ми розуміємо, що якщо з того боку сімсот тисяч військових, вони мають десь кучкуватися самим і залишати на зберігання всі свої смертоносні іграшки. Ці системні скупчення військових разом із різними видами зброї побачив український головний знищував «хробаків» Мадяр. Тільки за останній час:
– підрозділ полку «Ахмат» – кілька десятків військовослужбовців пішли шукати задоволення у гурій;
– жирнюча школа дроноводців «Академія дронів» на Донеччині не недорахувалася близько ста курсантів;
– будинок відпочинку «Престиж» на Арабатській стрілці виявився головним фсбешним кублом регіону – знов близько сотні клієнтів зраділи просвітлінню;
– нарешті, в останню ніч відбулося щось дуже гучне у Старобільську. Ми впевнені у знищенні головного штабу на окупованих територіях російського підрозділу «Рубікон», найбільш ефективного угрупування, яке працює з дронами. Чахлик сьогодні сходив на лайно у прямому ефірі, звертався до наших військових, щоб вони не слухалися «злочинних наказів». Останній раз він виступав з такими проханнями ще в перші дні вторгнення, коли хотів «домовитися» з військовими проти «хунти». Зараз – знов. Він втрачає останні «мізки» на фронті. Стратегія українців – бити найбільш системних, розумних, відповідальних та результативних – щоб вони першими відправлялися у пекло;
– не менш жорстка ситуація з російською логістикою на Півдні та Сході України. Сьогодні гауляйтер Сальдо остаточно злякався і закрив для «мирняка» нову дорогу з нашого Маріуполя до нашого Криму, бо вона вся бід вогневим контролем наших бойових підрозділів.
Коротко нову Стратегію можемо сформулювати так – знищувати все якісне в економіці, військовому потенціалі росії, примушуючи поспішати за стіл перемовин.

4. Кілька слів про Стратегію путіна. 2014 рік, Крим, – як тхір, що лізе в курник, спочатку він трошки боявся, що отримає реальну відсіч, але, на жаль, навіть малі можливості спротиву українці не використали через дзвоники Обами та Меркель. Вже після того, як отримав по піці у Харкові, путін на якийсь час вирішив зупинитися на Донбасі, там, де роками українські покидьки з оточення януковича створювали росіянам електоральну базу. Стратегія – виснаження українського суспільства війною, пошук можливості нового удару. Можливість зʼявилася у 2022, коли ковідні обмеження не заважали. Навіть шестиметровий стіл в якийсь момент зник. Але «Київ за три дні» виявився хибною стратегією. Все подальше – від згвалтувань в Бучі до викликів Саллівана до Москви, щоб лякати тактичною ядерною зброєю американців через напівоточення путінських вояків на Херсонщині – це одна й та стратегія – гвалтувати та погрожувати гвалтувати ще більше. Це фсбшно-бандитська історія. Він боїться кількох речей:
– у випадку мирного рішення – отримати сімсот тисяч покидьків з фронтів до тилу;
– у випадку мобілізації – соціального вибуху;
– у випадку економічної катастрофи – заговору олігархів;
– у випадку консолідації Заходу – суттєвого посилення постачання для ЗСУ;
– у випадку програшу на фронті – заговору генералів;
– у випадку мирного рішення на інших фронтах Світової війни – консолідаціі світових гравців для зупинення війни.
Слабкі люди бояться майбутнього, уникають рішень. Це – той випадок. Тому єдина стратегія путіна – тягнути час, створювати пастки та проблеми по всьому світу, шукати слабкі місця через шпигунів та агентів впливу на Заході. Це – не справжня стратегія, бо на інше фсбшний пацюк не здібний.

5. Стратегія Ірану при КВІР майже така сама – чекати, коли Трамп стомиться від кількості проблем та залишить іранський гнійник майбутнім президентам США. Нема сенсу коментувати.
Стратегія Трампа потребує розʼяснень. Він стара людина і розуміє, що є обмеженим в часі. Його риторика про міцне здоровʼя якраз видає проблеми. Він поспішає, тому живе у світі простих швидких рішень. Ідеальне – як з Венесуелою. Мав надію на таке з Іраном. Перший крок спрацював. Чим далі, тим менше рішень – або швидкі дії, або повільна поразка.
З росією просто – розрахунок базувався на бажанні затиснути в куті слабкого – Україну. Не вийшло. Ключовою датою перелому ситуації була зустріч на похороні Папи Франциска. Далі українська карта Трампа стає все більш слабкою, Зеленський веде Трампа по одному йому відомому лабіринту.
Трамп програв ще один стратегічний напрямок – тарифи. Програв – і пішов від цієї теми. Часу на боротьбу він не має. Ресурсу теж.
І він вибрав чи не найкращу стратегію – знайти спільну мову з сильним – Китаєм. Частково вийшло. Головне, що не стало гірше. Результат тільки частково відомий суспільству. Біржа не падає – вже добре. Нафта стабілізувалася і не пішла з коридору 100-120 доларів за барель до орієнтиру в 150, вже добре.

6. Але найпростіша стратегія у Китая. Не принижувати себе дрібними справами. Спокійно чекати, коли західний світ впаде через небезпечність демократії перед викликами сучасного світу. Лідер Китаю вийшов з перемовин з США (купив нафту та газ у США, погодився з необхідністю свободного судноплавства в Затоці, застеріг від ядерної зброї в Ірані) гідно. Потім домовився з Туркменістаном про новий газогін і спокійно чекав на чахлика, який дрібно човгав поруч під час візиту. Чахлику газогін в Китай – вчергове не погодили. Вже двадцять пʼять разів їздив до Піднебесної. Має ще трошки поповзати на колінах, щоб взяли його газ.
А тепер – про високе: літературу та музику.
Освічений китайський лідер запропонував Трампу (як і іншим президентам США, його попередникам), ребус, проводячи паралелі з Історією Пелопоннеської війни Фукідіда. Він говорив про війни між авторитарною Спартою, яка перемогла демократичні Афіни. Чи зрозумів Трамп натяк – так. Чи розібрався він у тонкощах давніх історичних творів – навряд чи. Хоча років 65 тому, коли батько його перевів зі звичайної школи після того, як юний Трамп побив вчителя, у приватну військову академію – там мали вивчати Фукідіда.
Ще більш цікавий знак показав китайський лідер путіну. Оркестр китайської народної армії під час спільних заходів на честь гостя грав попурі з російської музичної класики. Серед іншого – танець маленьких лебедів з «Лебединого озера» Чайковського. Гарна музика, справжній провідник руського миру, Петро Ілліч.
Думаю, путін теж зрозумів натяк. Останній раз на центральному телебаченні в Москві показували цей балет у 1991 під час ГКЧП. Цього достатньо, але можемо згадати три попередніх покази – коли послідовно помирали керівники срср Брежнєв, Андропов, Черненко.
Наступний візит Сі Цзінпіня до Вашингтону призначено – вересень. До москви – ні. За непотрібністю.