Чим острів Харг відрізняється від Кінбурнської коси.
1. Сьогодні відкрився чемпіонат світу по футболу. Він пройде у трьох країнах- США, Канаді та Мексиці. Трамп не є симпатиком лідерів сусідів, стосунки з обома країнами дуже натягнуті через його риторику. Мексика має величезний профіцит у торговлі із США, через це Трамп влаштував класичну істерику з тарифами, погрозами, заборонами, будівництвом стіни, нацгвардією, звинуваченням Байдена, обіцянками, і – здувся. Канада теж має профіцит у торгівлі зі США, тому Трамп першого року – це пропозиція стати пʼятдесят першим штатом, спроба обмежити купівлю електрики в Канаді, вплинути на вибори, на стосунки Канади з Китаєм та Європою. Потім – введені тарифи на автомобільний експорт, частково на запчастини, втрати американських виробників, черговий відкат. Спроба відірвати від Канади провінцію Альберта… І – відкат. Як було і з Гренландією. В моєму романі «Кінець гри», який вже рік як написаний і виданий, Трамп після невдалого штурму Гренландії, нападає мільйонною армією на Мексику, і – програє.
2. Сьогодні на тлі підготовки до процедури відкриття Мундіалю Дональд Перший вчергове проголосив, яким буде удар по Ірану потужним, але готували-готували, після чого рудий клоун знов зʼявився на публіці і оголосив, що сьогодні ударів не буде, бо Іран вже готовий підписати угоду,подробиць не було, тільки доволі довгий перелік держав, що немов би парафували документ. Серед них не був перелічений Іран. Коли президент наймогутнішої в світі держави говорить про мир, ринки, зазвичай, вірять і на якийсь час тренд буває – «як батько сказав». Так і зараз, йому вдалося приспустити ціну на 3%. Не густо. Бо всі очікували офіційний реліз від Ірану. Іран, як завджди, мовчить і створює привід для чуток та нових здогадок про те, хто і з ким вів перемови.
Оскільки не зрозуміло, хто і за якою процедурою ухвалює в Ірані основні рішення, то і домашнє завдання з програмуванням майбутнього більше нагадує кидання жеребу.
Через кілька годин після заяв Трампа відбулося два витоки з іранських джерел – одне про те, що Іран не знає про угоду, друге про те, що, оскільки Трамп взяв за основу іранську версію тексту, і є великий шанс, що таємні керівники готові подивитися на текст ще раз і щось транслювати суспільству.
3. В той момент, коли Трамп говорив ввечері про можливу поїздку віце-президента США на підписання угоди з Іраном в Європу, а нафта знов йшла вниз, я згадав, як за дві години до цього цей же сивий та засмаглий без трьох діб вісімдесятирічний дідусь розповідав про те, що американці планують десантуватися на острів Харг. Я хочу, щоб ми порівняли можливість цього для американців та наслідки з подібним же для українців з Кінбурнською косою на окупованій Миколаївщині та Херсонщині.
Острів Харг у Перській Затоці є фактичним монополістом на відвантаження танкерами на експорт іранської нафти – більше 90% експорту. Він знаходиться по центру Затоки і на нього замикаються десятки труб з нафтою, в той же час, змішуючись, вже відкалібрована нафта йде на завантаження в танкери. Заблокувавши Ормузьку протоку зовні, американці вже за останні два місяці майже зупинили морський експорт нафти з Ірану та постачання продовольства та товарного імпорту для Ірана, і виграють час. Чи можливо захопити острів? Легко – бо там небагато військових. Чи можна без великих втрат інфраструктури? Захоплення – легко, утримання – складно. Бо у випадку захоплення, сотні іранських «шахедів» та ракет, в тому числі, балістичних, будуть направлені на острів Харг. Чи готові іранці знищити, фактично, головний і майже монопольний експортний хаб? Не знаю. Чи готові американці до аж такого пожвавлення війни – ні. Але чи буде такий десант – це один з реалістичних сценаріїв, враховуючи особистість нашого іменинника та ювіляра.
4. Тепер представимо карту півдня України. Зліва, напроти Очакова, зеленим показана Кінбурнська коса. В 2022 році українські підрозділи там вже десантувалися і знищували в плавнях росіян, потім вийшли назад. Останній тиждень, після радикалізації українських ударів на відстані 100-150 кілометрів від ЛБЗ, окупанти, не маючи ніякого прикриття з неба, покинули західну частину заповідника. Чи можливо повернення туди наших штурмових груп? Теоретично – так. Практично – там почнуться одразу обстріли російськими засобами масового знищення, в тому числі, крилатими ракетами та навіть балістикою. Чи потрібно це на цьому етапі? Ні. Але якщо почнеться рух з Херсона на острів Великий Потьомкін, з Каховки в бік Чаплинки, то все це разом, безумовно, відбудеться. Коли ми бачимо, як швидко окупований Крим та окупований Південь стають дуже незручними для російських військових, ми розуміємо, що все це є частиною єдиного плану, який я спробую накидати після того, як ми побачимо, що зроблено перед цим.
5. Грудень 2025 – квітень 2026 стабільне знищення ППО на окупованих територіях, особливо важливими подіями були знищення радара на нафтовій платформі на озері Сиваш. Росіяни поступово ставали сліпими.
Квітень-травень 2026 – послідовне взяття під оперативний вогневий контроль основних магістралей Донецьк-Маріуполь, Донецьк-Ростов, Ростов-Мелітополь, Керч-Євпаторія. Все це одночасно фактично залишило окуповані території і російську армію без палива, а мирне населення окупованих територій зробило заручниками майбутнього голоду.
6. Червень 2026. Чергова серія, на сьогодні це і є кульмінація:
– два дні поспіль – влучні удари Fp-2 по Чонгарському мосту, зупинка руху. Росіяни готують понтони. Досвід показує, що прикрити їх вони не зможуть;
– наступний день – зламано мост в Генічеську, через який по Арабатській стрілці йшов активний рух до Криму;
– сьогодні, після того, як росіяни трафік до Криму перевели на напрямок Чаплинка-Армянськ- одразу було знищено чотири (!) мости через Кримський канал, який несе питну та поливну воду до українського Криму. При пошуку мостів українські дрони також накрили скупчення російських паливозаправників та вантажівок з боєкомплектом. Судячи по відео, цифра велетенська – близько 50 вантажних автомобілей.
Ми знаходимося тут.
Чи ця операція розпланована в далі? Яка буде доля військ окупантів на Херсонщині, які залишилися без постачання взагалі? Чи тільки з Кінбурну росіяни тікають? Чи після того, як вщент було розбито маріупольський порт та пошкоджено порти у Бердянську, Феодосії, у росіян ще є куди привозити їжу, не говорячи вже про те, як забезпечувати ППО ракетами, а автоматників – патронами.
Скільки ще протримається кримський мост?
Чи почнеться паніка, коли в ньому зʼявляться дірки?
Чи будуть евакуювати з Криму гебістську наволоч разом з військовими?
Скільки жити ще кублу залишків чорноморського флоту в Новоросійську.
На чому тримається наступ ворога в Костянтинівці? Знищення підстанцій на Донбасі зменшило кількість російських обстрілів?
Коли почнеться дезертирство, вони підуть на Ростов чи на Москву?