Що приходить в голову стосовно реакції держструктур на описані в попередньому пості події про знищення книжково-паліграфічної структури?
Мабуть таке.
Міністерство закордонних справ може надіслати офіційні ноти міністерствам культури та торгівлі США, Великої Британії, Німеччини, Франції та комісару ЄС з вимогою ввести внутрішні санкції або щонайменше рекомендації для своїх літературних агентств щодо заборони торгівлі з РФ.
Внесення російських видавництв до санкційних списків. Ініціювати на рівні ЄС та США повне блокування рахунків найбільших російських видавничих монополій (як-от «ЕКСМО-АСТ»), оскільки вони відкрито підтримують війну та фінансують бюджет агресора.
Використати мережу українських посольств за кордоном для проведення екстрених брифінгів для іноземних ЗМІ з презентацією знищених книжкових складів та іншої видавничо-поліграфічної інфраструктури як доказу цілеспрямованого нищення української ідентичності.
Мінкульт може стати координатором збору доказів для міжнародних судів. Юридична фіксація для Гааги: спільно з Офісом Генерального прокурора відкрити окреме масштабне провадження щодо «культурного тероризму та лінгвоциду» РФ, де знищені мільйони книжок стануть прямими уліками у справі про геноцид українців.
Почати кампанію з вимогою позбавити Росію членства в ЮНЕСКО через пряме порушення Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
Створення національного реєстру втрат: запустити відкриту англомовну платформу, де в реальному часі іноземні журналісти зможуть бачити суми збитків, фото попелищ офісів та кількість знищених книжок.
Український інститут книги має прямий вихід на іноземних видавців і може конвертувати цей ресурс хоча б у спробу культурної ізоляції РФ.
Адресна кампанія «Books under bombs». Створити пряму розсилку на тисячі іноземних видавництв з меседжем: «Поки ви торгуєте правами з Росією, вони палять наші книги». Показати списки (фото) авторів, чиї книги згоріли на складах в липні.
Звернутися у європейські фонди (наприклад, Creative Europe) для виділення екстрених коштів. Мета – підтримка галузі через закупівлю книжок у українських видавців для поповнення бібліотечних фондів.
УІКу варто офіційно звернутися до керівництва Франкфуртського та Лондонського книжкових ярмарків з вимогою заборонити участь предстаникам рф та усім агентам та видавцям (навіть європейським), які продовжують купувати чи продавати права в рф.
Якось так.