Традиційно щось напишу за результатами видавничої конференції в Шарджі. Знову ж таки традиційно цікавить мене штучний інтелект і цього року аудіокнижка.
Коротко «по першому питанню»:
SEO чи GEO?
Головний месідж за результатами обговорення на сьогодні: змінюється сам механізм, за допомогою якого читач знаходить книжку в інтернеті.
Раніше ми боролися за місце в пошуковій видачі Google. Тепер доведеться боротися ще й за місце у відповідях штучного інтелекту.
Коротко по суті.
SEO (Search Engine Optimization) – оптимізація для пошукових систем. Наприклад, читач вводить у Google: «Найкращі скандинавські детективи українською».
Завдання видавництва чи книгарні зробити так, щоб серед результатів пошуку з’явилася сторінка з їхніми книжками. Для цього потрібні ключові слова, якісні описи, правильна структура сайту, посилання тощо.
GEO (Generative Engine Optimization) – оптимізація для генеративних пошукових систем і ШІ-асистентів.
Тепер читач звертається до ChatGPT, Gemini або іншого ШІ:
«Порадь мені п’ять скандинавських детективів українською. Бажано без містики, з цікавими персонажами й несподіваною розв’язкою».
І отримує готову відповідь із конкретними назвами книжок, авторами та поясненнями, чому варто їх прочитати. (Якщо користується безкоштовною версією, то частина відповіді буде взята “з довідника стеля”, як у нас в КПІ казали 🙂 )
І ось тут виникає принципова відмінність.
У випадку SEO ми прагнемо, щоб читач перейшов на наш сайт.
У випадку GEO ми прагнемо, щоб ШІ взагалі згадав нашу книжку, правильно її описав і, за можливості, навів посилання на неї.
А якщо штучний інтелект не має достатньої інформації про книжку? Він може її просто не рекомендувати.
Що робити видавцю?
По-перше, короткої анотації на сайті вже може бути недостатньо. Потрібні змістовні описи книжок: жанр, тематика, особливості сюжету, цільова аудиторія, відомості про автора, нагороди, рецензії.
По-друге, важливішою стає присутність книжки в незалежних джерелах: літературних медіа, блогах, читацьких оглядах, каталогах, бібліотечних базах.
По-третє, інформація має бути структурованою і доступною для машинного опрацювання. ISBN, автор, перекладач, видавництво, рік видання, жанр, формат – усе це вже не просто бібліографія, а частина цифрової видимості книжки.
По-четверте, варто працювати не лише з назвами книжок, а й із запитаннями, які ставлять читачі. Наприклад: «Що почитати після Кріса Тведта?», «Який психологічний трилер подарувати дружині?», «Які сучасні українські романи розповідають про життя під час війни?»
А тепер вишенька на торті!
У традиційному пошуку невелике видавництво могло поступатися великим гравцям через рекламні бюджети, кількість зовнішніх посилань та авторитетність сайтів.
У генеративному пошуку з’являється ще один спосіб конкурувати – через якість, повноту, достовірність і доступність інформації про книжки.
Це не гарантує потрапляння до рекомендацій ШІ. Але створює для цього передумови.
І ще один важливий момент: GEO не скасовує SEO. Навпаки, добре організований сайт, якісний контент і технічна доступність сторінок потрібні для обох підходів.
Тому видавцям і книгарням уже варто поставити собі просте запитання:
«Якщо читач сьогодні попросить ChatGPT порекомендувати книжку нашого жанру, чи згадає він хоча б одну з нами виданих?»
І якщо відповідь негативна – можливо, час переглянути свою цифрову маркетингову стратегію.
Бо, погодьтеся, книжку, про яку штучний інтелект нічого не знає, йому складно рекомендувати 🙂