Поточна ситуація та вихід з війни на двох театрах військових дій. Іран, як каталізатор війни в Україні.
1. Якщо війна в Ірані для Трампа є війною за нафту, для Ізраїлю за виживання, то для Ірану – за виживання режиму і – за нафту з газом. Якщо для путіна війна з Україною – це спосіб підживити власні психологічні комплекси, назвемо їх радянофілією, то для України це – війна за ідентичність. Тому, щоб закінчити війну Трампу потрібен красивий пас на нафтовому ринку або повне знеструмлення всіх дротів, які живлять режим КВІР (бо це вже не режим аятол). Ізраїль, мабуть, буде продовжувати війну у Ливані навіть тоді, коли Трамп зупиниться, але приєднається до припинення в Ірані, якщо воно буде. Іран набрав вісти останніми днями, тому навряд чи візьме участь у реальних перемовинах. Україна весь час маякувала всім, що ми готові до будь-яких перемовин без додаткових втрат, з різними посередниками, навіть трампівську угоду про надра погодили. Коли все це було? Вже навіть «дух Анкоріджа» вивітрився, тільки у путіна в сортирі, де він когось мочить, тхне Анкоріджем. Вже абсолютно інакше. Чи то наступу весняного ще не було, чи то те, що відбувається, – це інший ритм, на який спроможна росія, і ми підійшли до моменту, коли Мадяр та Хмара тримають руку на нафтовому горлі чахлика, потроху стискають, одним поглядом питаючи «чи ти вже готовий підписати по лінії вогню, чи нам ще пару сот тисяч барелів зупинити?
2. Новини останніх днів:
– ізраїльська армія вийшла на берег Літані. Чи цей рубіж, як і минулого разу їх може зупинити, чи цього разу цахал налаштований йти до Бейруту?
– Один чи два розбиті дронами танки «Меркава» в уяві іранських пропагандистів стали 21 чи навіть 41 танком. – – Хусити щоденно запускають то одну, то дві ракети або дрона і роблять вигляд активної залученості. Схоже, Іран поки свідомо тягне з ескалацією на Червоне море. – Першим прибув у район Затоки 31-й загін, зараз заходить легендарна 82-га.
Можемо сказати чітко – якщо Трамп почне сухопутну операцію, вона у квітні не закінчиться, якщо продовжить воювати через погрози у соцмережах, то у першій половині квітня закінчиться перелік з 13500 цілей (якщо вірити самим американцям) авіації США і Ормузька Протока залишиться арабам та іранцям. Вони якось домовляться. Дві важливих новини про це, які потребують підтвердження:
– іранський парламент ухвалив закон про збирання мити в Ормузькій Протоці;
– ОАЕ конфіскували якусь захмарну суму іранських резервів на коррахунках в місцевих банках – чи то 50, чи то 500 мільярдів доларів. Це логічно – затягнути туди весь оборот іранської торгівлі, а потім взяти за шию. Тепер є аргумент для розмови про Ормуз.
3. Стомившися від неіснуючих перемовин, посередники зібралися у столиці Пакистану – міністри зовнішніх справ Пакистану, Єгипту, Туреччини та Саудівської Аравії. Мабуть, серед версій того, що вирішено – подарувати якийсь «золотий барель» Трампу разом з Нобелівською премію, яку при необхідності можна збільшити разів у 1000, як кешбек від Монобанку. Але поки що Іран у відповідь на один з обстрілів по водоканалам, вдарив по кувейтській зріджувальній станції, переведши війну за нафту у війну за воду, а влучивши, не дуже сильно, у НПЗ в Хайфі, робить вигляд, що почав детально око за око бити. Поки Трамп розповідає про двадцять дозволених до виходу з Затоки танкерів, премʼєр Пакистану повідомляє у твіттері, що це його 20 танкерів, по два на добу, але тайський премʼєр каже, що це – його домовленості. При цьому Іран безпроблемно наливає і відсилає до Китаю власні танкери, збільшивши відвантаження з Харгу більше ніж удвічі. А нафта вже сягнула 107 доларів за барель.
4. Так який же вихід з війни зараз? Для дипломатії рейд Зеленського по столицях Близького Сходу – приклад підняття ставок. Прямі перемовини з власниками «великої нафти» на тлі їхніх проблем з безпекою, їхньої паніки через іранські ракети, без візиту до Ізраїлю дала шанс на прямий системний союз з цими державами на рівні безпекових угод в обмін на інвестування та енергоносії. Мабуть в Ірані відчули, що все це може бути не жартом для них, в руках українських військових у Затоці зʼявиться новий планшет, на екрані якого в живому режимі наші герої знищують шахеди, так ось іранці заявили, що Україна – агресор разом із США та Ізраїлем. А нам потрібно чекати демонстраційну балістику від Ірану.
5. Таким чином, одним з інструментів переконання путіна може бути блеф або правда про те, що арабські приватні чи державні спонсори підписали угоду «дизель-безпека» або щось інше, що дає надію на безлімітне фінансування наукових розробок та дронобудівництва в Україні.
Сьогодні Олександр Кравченко, власник компанії «TAF Industry”, одного з найбільших виробників дронів в Україні, відповів Паппергеру, керівнику концерну «Рейнметал»:
– Коли Ви кажете «це не інновація», я чую інше:
«Ми не хочемо визнавати, що майбутнє пишеться в українських майстернях, а не в дюссельдорфських кабінетах».
Хештег #MadeByHousewives тепер у тренді не просто так. Бо ці «господині» щомісяця знищують більше ворожої техніки, ніж цілі європейські армії за цілі кампанії. І роблять це, поки ваша галузь продовжує продавати рішення XX століття за цінами XXI століття.
Запрошення відкрите, пане Papperger. Припиніть сміятися над кухонним столом. Приїжджайте і навчіться, як насправді ведеться війна завтрашнього дня. Бо наступного разу, коли хтось запитає «кому потрібні танки в епоху дронів?», відповідь може виявитися простішою, ніж вам здається:
Той, хто досі вірить у 1979 рік, програє тому, хто будує в 2026-му».
Ця відповідь – про майбутні війни, які розшматують світ протягом кількох років, якщо люди, які відповідають за безпеку в найбільших країнах світу, не зрозуміють: війна в Україні змінила світ назавжди. Людям потрібно вчитися домовлятися. Інакше кожен танкер в будь-якому регіоні світу, кожен рахунок у будь-якому банку, кожен столик на терасі ресторану з десятками охоронців на вході – це ненадійно. Це – все тисячі мішеней. І не тільки Президент США зможе запустити механізм знищення, а польовий командир з Сомаліленду або релігійний фанатик з мексиканських трущоб,
хакер з Північної Кореї чи хворий московський фсбшник.
Через ці можливості безглузді війни типу тієї, яку розвʼязав путін, будуть бити бумерангами по злочинцям. І Трампу теж підготуватися.
На фото – Харків. Місто, в якому сьогодні тривоги звучать кожні 20-30 хвилин.