Категорія: Щоденник

А о 17:03 я йшла по Гната Хоткевича й дивилася, як викочуються на світ Божий генератори. З аптек, кав’ярень, відділень банку, квіткового магазину, відділення нової пошти, ветклініки, поліклініки. На колесах і колесиках, з ручками і без, великі й маленькі, червоні, сині й радісно жовті. Їх тягли й котили дівчата й жінки в коротких шортиках, фірмових […]

Хочу поговорти з вами про світлофори. Розумію, що розмова у фб, це розмова в нікуди. Але, можливо, їй вдасться набути розголосу. Під час стабілізаційних відключень світлофори теж вимикають. На складних перехрестях – також. І туди не виходять регулювальники, хоча, здавалося б, уже мали б за такий час скласти графік і щось робити. І ніхто не […]

Двадцять сім з половиною місяців широкомасштабного вторгнення. Сто двадцять четвертий місяць з часу окупації українського Криму. Черговий етап війни закінчено, починається новий відлік. 1. Поясню свою думку. Пишу ці рядки під звуки шостої за п’ять годин тривоги в Харкові. Місті, яке за планами путіна, мало першим зустріти хлібом-сіллю його терористичні банформування, які їхали з парадною […]

На це можна дивитися вічно: як Людмила Оляновська доводить, що шанс перемогти є навіть тоді, коли, здається, шансів уже немає. Віра в себе – найпотужніша з вір. Вона як важіль. З точкою опори всередині тебе. Завдяки чому можеш підважити весь світ. Але водночас вона найбільш крихка й вразлива з-поміж усіх вір. Їй дістається найбільше каміння, […]

А тоді раптом дають світло. І воно, виявляється, таке яскраве. І його так багато одразу. І ти не знаєш, що робити. З ним. З собою. Чуєш, як ожив холодильник на кухні. Як жалібно пискнув електронний годинник в коридорі. Але і далі сидиш у темряві й у прострації. Сидиш і згадуєш, як у перші дні літніх […]

Нескінченні сирени, на які ніхто з тих, що залишилися в місті, не звертає уваги. Кількість реальних обстрілів міста суттєво зменшилася в порівнянні з травнем, але обстріли продовжуються. Після того, як сучасною зброєю було ліквідовано кілька систем С-400 та С-300 на Білгородщині, складів зі зброєю, місць зберігання пального, казарм, колон транспорту, майже зупинився тиск росіян на […]

Ще раз про діячів культури і межу дозволеного. 1. «Як міг Шевченко писати російською свою прозу?» або «Навіть Шевченко писав російською!». Шевченко при цьому залишається українцем, а Булгаков ні? Нагадаю, тоді, коли Шевченко писав ці твори, держави Україна не існувало навіть у вигляді васальної території, а сам автор перебував на території сучасного Казахстану в Новопетровському […]

Нема сенсу вчергове казати, що пацаки – брудна, неосвічена мерзота, яка хоче знищити все, що мислить і не хоче підкорюватися. Мої найщиріші співчуття родинам загиблих, бажаю одужання і витримки пораненим співробітникам друкарні Фактор-друк. Це помста власнику концерну Фактор Сергію Політучому та директорці Видавництва Віват Юлії Орловій за відкриту і стійку громадянську позицію. Це вже не […]