Dzidzio Перший Раз
Востаннє я була в кіно, коли помер Майкл Джексон. Дивилася фільм про його життя. Документальний. Англійською. Із субтитрами. Яких за слізьми не бачила. І не тому, що оплакувала епоху, яка разом із Джексоном скінчилася. А через те, що таким тоді був настрій.
Це було у кінотеатрі Жовтень.
І сьогодні я була там знову.
Дивилася Dzidzio Перший Раз. Дивилася і трохи плакала. Хоча це комедія, якщо визначати за формою. Але за змістом – мелодрама. Про те, як ми живемо.
Світла. Безжурна. У якій ти з перших кадрів знаєш, що буде хеппі-енд і весілля. Але при тому дуже реалістична і щира.
Наспавді, якби не Svitlana Dolesko, я б у жодне кіно сьогодні не пішла. Сиділа би вдома, читала би книжку і була з того щаслива.
Але інколи треба зробити щось інше. Геть інше.
Тож дивуйте себе і дивуйте собою світ.
І обов’язково голосуйте гривнею та емоціями за по-справжньому українські фільми. Бо чим більше їх буде (дуже різних!), тим швидше переможемо.
Фото з ФБ-сторінки Dzidzio Перший Раз