Категорії СлайдерЩоденник

Підсумки року 2018. Частина 4.

Четверта публікація стосовно проблем книжкової галузі та шляхів їх вирішення. Хто хоче подивитись три попередні – в кінці тексту.

Я не бачу для країни іншого рішення в інтелектуальній сфері, крім принципової боротьби з усіма видами піратства, контрафакту та контрабанди. Думаю, Асоціація Видавців, Інститут Книги, Міністерство Культури, Міністерство Освіти, Держтелерадіо повинні напрацювати спільно такий приблизно набір дій:
– для боротьби з контрабандою внести проект змін в законодавство, який дозволяє правоохоронним та контролюючим органам(а не тільки Держтелерадіо) ВИЛУЧАТИ в місцях продажу продукцію, яка відсутня в реєстрі дозволеної для ввезення. Для цього прийняти, нарешті рішення про внесення імпортної книжкової продукції до переліку тих товарів, продаж яких можливий ВИКЛЮЧНО з касовим апаратом.
– для боротьби з контрафактом УАВК створити чорний список книгарень та приватних підприємців на ринках, які продають піратські книги. Запропонувати Держтелерадіо спільні дії, щоб кожен, хто продаж такі книги, відповідав перед законом. Колеги, невже Ви не бачите, скільки лівих накладів Лобковського, Акуніна, Камю, Кові, Оруела російською одночасно є в продажу? Ви не бачите ліві наклади книжок Ліни Костенко?
– Для боротьби з електронним піратством потрібні дії законодавців. Ми не знаємо, що провайдерське лоббі в Верховній Раді не в перший раз блокує прийняття антипіратського законодавства, в якому провайдери та користувачі повинні відповідати за крадіжки інтелектуальної власності?! Тільки повноваження для кіберполіції руками провайдерів закривати доступ до сайтів, на яких лежать піратські книги, фільми, музика, як це робиться в Європі. Без цього ми будемо продовжувати все більше перекладати на державу необхідність стимулювати кіно та інші види культури бюджетними подачками замість того, щоб запрацював ринок.
– два роки поспіль законодавці з подачі КМ України виділяють кошти на створення безкоштовної для читача електронної бібліотеки сучасних книг, яка може створити на якійсь час альтернативу електронному піратству, двічі поспіль директори Інституту Книги приймають рішення про сканування стародруків, які і так є в вільному доступі у від сканованому вигляді, двічі поспіль ці гроші перерозподіляються в кінці року на інші програми. Маю надію, що в новому році третій керівник УІК прийме непросте рішення про створення дійсно сучасного електронного ресурсу для читачів, а не задля звітності.
– Переклади іншими мовами в цивілізованому світі – значна частина фінансового здобутку авторів та видавців. Дуже часто старт захоплення інших ринків відбувається за допомогою власної держави. Крім України, в Європі тільки Бєларусь та Косово не мають аналогічних програм. Декілька років поспіль представники Міністерства Культури та УІК обіцяють наступного року точно запропонувати таку програму, яка зможе представити Україну на літературній карті світу, а колись і зробити почесним гостем на великих світових книжкових Форумах
– з кожним наступним вивченням читання та продажів книжок, ми бачимо все гіршу картину інтересу до читання. Створення програми підтримки та пропаганди читання – одна з задач не тільки Інституту книги, а і міністерств Освіти та Культури.
– те, що можуть і повинні зробити місцеві адміністрації всіх рівнів. Літературні резиденції(не буду пояснювати). Програми підтримки місцевих авторів та книг про свій регіон, написаних авторами з інших регіонів. Дотації до аренди книгарень в центрах міст та торгівельних центрах. Книжкові ярмарки рівня того, що створено в Дніпрі та Запоріжжі. В цей ряд, нажаль, не можу зачислити серпневий базар в Одесі. Конкурси читання в школах. Буккроссінги, як в Дніпрі. Медіатеки для шкіл та лікарень. Запрошення підприємців допомагати шкільним бібліотекам, якщо у громад нема грошей та розуміння в необхідності повної заміни фондів. Створення відкритих просторів, хабів на базі районних бібліотек та бібліотек громад, з вільним доступом до фондів та наявності швидкісного інтернету
– Дозвіл різним міністерствам витрачати системно гроші на закупівлю книжок – для лікарень, військових частин, підрозділів МВС, дитячих садочків, потягів, залів очікування, центрів обслуговування громадян різного типу.
– І головне. Для того, щоб щось відбулось, потрібні соціальні стандарти, в яких є слова книга, читання, книгарня, видавництво, письменник, бібліотека. Рейтинги керівників різного рівня повинні залежати в тому числі і від цього, успіх місцевих громад в здобутті додаткового фінансування – від рівня створених ними публічних та шкільних бібліотек.
– Як Ви побачили, тут немає – дайте грошей видавцям, в цивілізованій культурній освіченій країні ми без проблем заробимо на ринку. Бібліотеки – частина ринку.
– Далі (до кінця тижня) буде про літературу.
Хто згоден, прошу перепостити.

Підсумки року 2018. Частина 1.

Підсумки року 2018. Частина 2.

Підсумки року 2018. Частина 3.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *