Усі складають плани на новий рік.
Так я – теж.
Отож, чого я в році прийдешньому не робитиму:
1. Не сперечатимуся. Бо істина народжується у вині. А в суперечці народжується сварка. Воно мені треба?
2. Не панікуватму. Бо це якщо й змінюватиме ситуацію, то хіба що на гірше. А сенс?
3. Не їстиму себе поїдом. Охочих вибрати мені мозок чайною ложкою не бракує, так ото не треба у них відбирати хліб. Нащо?
4. Не намагатимуся зробити усю роботу за себе й інших. А якщо інші дивитимуться вовком – а дивитимуться! – посилати їх в ліс. А чому ні?
5. Не братиму на себе відповідальність за всіх. Навіть, якщо проситимуть. Спочатку зі своєю треба розібратися. Хіба не так?
6. Не намагатимуся всюди встигнути. Бо їсти прихапцем і спати впівока – надійний шлях до гастроентеролога і невропатолога. Чи воно того варте?
7. Не прокручуватиму по сто разів у голові уїдливі відповіді касиру, сусідці чи кожному, хто образив мене і словом, і ділом. Вона все одно мені в голову не залізуть і моїх промов не почують. Отож бо!
8. Не сипатиму сіль на рани. Ні морську, ні йодовану. Ні на свої, ні на чужі.
Однозначно й без запитань.
9. Не впадатиму у відчай, нудьгу, зневіру, депресії та інші стани, з яких без драбини не виберешся. Бо шанси, що драбину принесуть, можуть дорівнювати нулю. Навіщо ризикувати?
10. Не втрачатиму почуття гумору. За жодних умов і обставин. Бо, як казала незабутня Леся, “щоб не плакать, я сміялась”. І була права. Чи не так?
Гарного вам нового року. І мені – теж.