Про “Короткі історії з великого життя”

Рівно місяць тому у Львові я презентувала книжку.
Напевно, не дуже логічно розповідати про презентацію аж через місяць. Але цей місяць був сповнений щоденної, натхненної і виснажливої роботи над іншим проєктом.
А книжка весь цей час терпляче лежала й чекала, коли я звільню час і для неї. Щоб розповісти, яка вона класна. І як їй кортить, щоб її замовляли й читали.
І ось цей вечір нарешті настав.
“Короткі історії з великого життя” – це упорядковані під однією обкладинкою фейсбучні пости про письменників. Ви їх усі можете прочитати в мене на сторінці, якщо погортаєте вниз (довго-довго вниз). Переважна більшість з них свого часу набрала кілька сотень поширень і пішла в люди як “народна творчість”. Але це таки моя творчість)
Це – не біографії письменників. І не критичний огляд їхньої творчості. Це розповіді про митців, як я їх відчуваю і розумію. Але я – філолог за освітою, тож без наукового підґрунтя тут не обійшлося.
Це – не спроба видобути скелети з письменницьких шаф. І не перетрушування їхньої брудної білизни. Але це також не оспівування величі й генія майстрів слова. Це розповіді про людей. Бо митці – теж люди. Просто музи усміхалися їм частіше, ніж решті.
Це – не довідник. Швидше дороговказ. Якщо ці історії вас не зачеплять, то я просто не ваш автор. Якщо ж зачеплять, то вам однозначно захочеться перечитати деякі твори. І біографії деяких митців також. Перевірено досвідом усіх, хто вже прочитав.
Мені дуже хочеться, щоб “Короткі історії з великого життя” купували й читали. Бо якщо проєкт буде успішний, будуть і наступні. Але я не маю книжок для продажу ) тому з питань замовлення пишіть Ірина Дворницька. Сама вона зробила все можливе, щоб ця книжка сталася. І максимально спростить шлях книжки з видавництва до вас.
А щодо презентації у Львові, то упродовж цього місяця я ношу в собі теплі спогади про неї.
Дякую усім, хто був зі мною. Фізично і подумки.