Чи варто вже повертатися в Київ, питають.
Запитання почасти універсальне і може стосуватися будь-якого міста чи містечка.
Не знаю, чесно. Бо це – запитання, відповісти на яке можете лише ви самі.
Хочете повертатися, бо у вас тут робота?
Нагальні справи, які без вас не зробляться?
Люди, яким без вас сутужно?
Хочете повертатися, бо там, де ви зараз, нестерпні умови і жити так вам більше не під силу?
Хочете повертатися, бо вас бере за серце вселенська туга?
Ви і лише ви знаєте відповіді на ці запитання.
Сьогодні в Україні немає безпечних місць.
Просто є місця, де більше шансів вижити, раптом що.
«Раптом що» – це все, що завгодно, бо в нас війна.
І вам вирішувати, чи готові ви ризикувати відносною безпекою заради допомоги рідним людям, нагальних справ, покращення житєвих умов чи вгамування туги за рідних домом.
Якщо ви міркуєте, чи час вам повертатися, то запитуйте про це в лише себе.
Бо ви і лише ви знаєте свої внутрішні мотиви й причини.
Так само, як лише ви і лише ви знали й знаєте, чому ви свого часу поїхали. Або лишилися.
Але будь-яке рішення, яке ви ухвалите, буде правильним.
Якщо покладете на шальки терезів свої правдиві причини, а не поради інших людей.

Фото з ФБ сторінки Акуленко Аліна: Світ Світлин