Голосними вказівками він допомагав спускати сходами в підземний перехід велосипед.
– Наґамі упірайся, наґамі!
Кричав синові.
Не мені.
Але його чужинське “ґ” увігналося скалкою у моє серце.
Щоб його син катався на велосипеді в парку, безліч людей зі зброєю в руках стоїть не на життя, а на смерть.
А він ходить – акає і ґекає тут.
Кожен громадянин України має право говорити в побуті тією мовою, якою хоче.
Але, якщо уже говорите російською, то говоріть так, щоб вас не чули.
Бо ваша ґ дуже й дуже напружує.
Ну, справді.

Image by leonqueen1 from Pixabay