Напередодні великої війни, 2021 року, ми видали роман сирійського письменника Халіля Свейлеха «Тест на каяття» (пер. Оксани Прохорович). Це була книжка про війну, але не про бойові дії. Про те, як війна входить у повсякденне життя, змінює людей, їхні стосунки, їхнє місто. Про цивільних, які намагаються жити там, де нормального життя вже майже не залишилося.
Тоді ми читали й видавали цей роман як історію про чужу війну. Сирійську.
А за кілька місяців велика війна прийшла до нас.
Тепер ми видаємо ще один сирійський роман – «Учорашні домівки» Сомара Шехаде (пер. Сергія Рибалкіна). І знову виникає дивне й трохи моторошне відчуття впізнавання.
Це роман про родину, розділену відстанями, кордонами, обставинами й минулим. Про людей, які живуть у різних містах і різних країнах. Про тих, хто поїхав, і тих, хто залишився. Про дім, до якого можна повернутися, але вже неможливо повернути те життя, яке колись у ньому було.
У 2026 році нам, українцям, для розуміння ситуації вже не потрібні пояснення.
Тисячі наших родин сьогодні живуть саме так. Хтось у Києві чи Харкові, хтось у Варшаві, Берліні, Празі, Лондоні. Хтось повертається. Хтось відкладає повернення. Хтось роками чекає. І майже кожен має свої учорашні домівки – реальні або ті, що залишилися тільки в пам’яті.
Але є в цій книжці одна деталь, за яку цього разу дуже хочеться вхопитися.
Історія «Учорашніх домівок» переходить межу війни. Оповідь про життя героїв не закінчується разом із війною – воно триває після неї. Зі старими образами, таємницями, втратами, коханням, необхідністю щось пробачити, щось зрозуміти і якось жити далі.
2021 року ми видали сирійський роман про війну і велика війна прийшла до нас.
Тепер видаємо роман, у якому війна вже закінчилася.
Нехай цього разу книжки теж передбачають майбутнє.

Замовити книжку