Категорія: Щоденник

Коли у Чернігові розстрілювали черги по хліб і воду, я молилася усіма молитвами, які знала, щоб моя сестра у цей момент просто була в підвалі. І сестра була в підвалі. Вона жила в ньому насправді не один день і не одну ніч. Чекала на синю бочечку з водоканалу, щоб набрати води. Спала у спальнику, гріючись […]

Затягана футболка й нечесані коси не воскресять тих, хто вже не з нами. Але зруйнують надію в серцях тих, хто з вами поряд. Це стосується цивільних. Переважно тих, хто нині живе у відносній безпеці. І чиє життя нині сповнене нехитрих мирних радостей. Але вони бояться в цьому зізнаватися, щоб ніхто не подумав, що з ними […]

Для декого з нас цієї ночі воскрес Бог, для інших – він воскресне у наступну неділю, а для багатьох це просто давній ритуал. Одні звертаються до Бога з проханням «прикрити небо», інші дивуються чому Він послав на нас війну, та ще й таку жорстоку, а ще інші – не думають про це, бо прикривають небо […]

Українці, що опинилися в Марселі, мають найекзотичніші помешкання серед усіх тимчасово переселених! Їм виділили відповідне до одного з найбільших портових міст світу місце: на лайнері! Винятком стали люди з особливими потребами і ті, хто приїхав з тваринами. Для останніх виділили місце в готелі для людей, що подорожують з тваринами, навіть заплющивши очі, що одна жіночка […]

Я вірю в цю весну, як в жодну іншу.

Сьогодні у католиків Страсна п’ятниця, це день, коли Ісуса Христа розіп’яли. Оскільки попередні мої дописи зі зразками іконографії Східних (Близькосхідних) церков викликали зацікавлення (очевидно, через певні асоціації з нинішніми подіями), з задоволенням продовжую цю тему. На Близькому Сході були дві іконописні школи – Алепська (так, так, з того самого стражденного Алепо) та Критська (Візантійська). Подаю […]

Цього року ми з чоловіком матимемо Великодній сніданок на новій скатертині в сіро-блакитних кольорах, вишитій руками українок Сирії, які в ці дні, як ніколи згуртовані, і активно працюють на інформаційному фронті в своїй країні.

Глупої ночі у москві істерично заголосить сирена. Але скрєпні мізки не второпають, що тепер уже по-справжньому. Що півень уже проспівав «Добрий вечір, ми з України». І приніс на крилах привіт. А може, то був не півень. А гуси. Бойові. Спеціальні. Навчені у підпільних лабораторіях збивати крилами літаки. Хоча зранку ТАСС уполномочать заявити, що вакуумну бомбу […]

Була на Укрпошті, посилку відправляла. Дідусь заходить з паличкою. Питає з порогу: – Марка є? Операторка: – Ні. – Як це – ні??? – трохи не кричить. – Ні, вона є. Її надрукували. У нас нема. Ждем. – Добре, завтра прийду. За три хвилини вбігає чоловік. – Я тільки спитати, – захекано каже до черги. […]

UPD. Після розголосу заголовок переробили. Дякую усім, хто долучився. *** Щоразу від заголовків Української правди хочеться стрибнути в прірву. Бо якщо їм вірити, то нічого хорошого не було, нема і бути ніколи не може. А якщо й було, то точно не в нас. Але історія про історію власниці того самого Півника на шафочці, яка тримається, […]