Варто в її присутності сказати “член”, вона шаріється аж до коренів довгих русих кіс. І одразу перепитує із агресивним притиском:
– Ви хотіли сказати членкиня?
Їй десь за двадцять п’ять. Здобуває вже другу вищу. Очі – на півобличчя. І такі ж – на півобличчя – окуляри в стильній оправі. Тонкі пальці, довгі коси. А в погляді – вічний переляк загнаної тваринки. Останні роки вона успішно маскує його під боротьбу за жіночі права. 
Вона бореться за жінок і проти чоловіків – затято, натхненно, на всі грантові гроші. У неї вільна англійська й французька. Що надає її боротьбі міжнародного контексту й шарму.
Вона знає, що жінок утискають, не від чужих людей. Бо дідусь утискав її бабусю, тато – маму. Вона всі свої двадцять із гаком років живе лише із бабусею й мамою, бо “той козел має іншу родину”, тому бачитися з ним – зась. Та їй і не хочеться: мама дізнається – плакатиме.
Мама й бабуся лягли кістьми і всіми грішми в ім’я її пристойної освіти. Й понад усе боялися, що вискочить ненароком заміж і поламає собі життя і кар’єру. Але вона не вискочила й не поламала. Успішно розбудовує своє буття на тому, в чім знається найменше. На боротьбі проти чоловіків.
Про них вона, якщо чесно, тільки й знає, що вони існують. У їхньому лінгвістичному класі на двадцять дівчат було троє хлопців, та й ті товариство словників любили більше за дівчаче. В університеті – взагалі на весь потік, здається, двоє. Вона не пам’ятає точно.
Але бореться.
Насправді бореться проти своїх комплексів. Стереотипів. Страхів.
Утім, спробуй скажи їй, що до фемінізму ані вона, ані її філософія не має жодного стосунку, – не повірить. Ба – більше: заб’є тебе як мамонта набутою на міжнародних тренінгах термінологією. Вона знає, як відповідати на закиди й перемагати в дискусіях.
Вона – розумна й успішна. Не гарує до сьомого поту на кухні, як бабуся. Не зриває в школі голос, як мама. Її жоден козел її поки що не кинув. Бо вона не дозволить із собою так вчинити.
Її життя – щоденна боротьба. Хоча вона й не розуміє достоменно, за що бореться. Чи проти чого. Але то таке.
Головне, що мама з бабусею нарешті щасливі.

Зображення з сайту https://www.wikihow.com