Про дружбу

Друзями стають. Кому, як судилося. Кому – з першого погляду, а кому – аж після першого пуду солі.
Якщо у тебе є друг, тобі не треба мати парасольку, коли парасольку має твій друг. Із проблемами – те ж саме, між іншим.
Друг ніколи не питає, що сталося. Він просто рятує тебе і ситуацію. А потім ви разом ховаєте труп і миєте підлогу.
Якщо твій друг у біді, ти ні про що не запитуватимеш, а рятуватимеш друга. Поговорите потім. Як домиєте піділогу.
Справжня дружба перевряється не лише бідою, але й гумором: не можна дружити, але не сміятися з одних і тих же анекдотів. Але стать, вік і колір шкіри на дружбу не впливають.
Існують міфи про неможливість жіночої дружби і дружби між чоловіком і жінкою. І окремо від міфів існує як перше, так і друге. У всіх, хто стверджує протилежне, просто поки що все попереду.
Оскільки справжні друзі на вагу золота, їх багато не буває. Навіть, якщо дуже хочеться. Звісно, можна повісити на шию золотий ланцюг у півкіло, але сенс? Ось так і з дружбою.
Дружба – це мистецтво і невтомний труд. Тож трудіться невтомно й з натхненням! І буде вам дружба.
Із Міжнародним днем друзів, Друзі!