Подзвін по Анні

Його дід писав драми й епіграми, а він сам навчався Оксфордському й Кембриджському університетах. Обидва – закінчив, але в жодному не отримав диплома: Англія у ті часи була суворо протестантською й нещадною в обмеженнях для католиків. Він же був не лише католиком, але й чимало часу присвячував богослов’ю.
Окрім релігії, в його житті була любов. Сильніша за приписи церков й вимоги тогочасних британських правил доброчесності. Любов його спіткала під час роботи секретарем у впливового придворного, сера Томаса Еджертона, лорда-охоронця Великої печатки. Він закохався у його племінницю сімнадцятирічну Анну Мор так безтямно, що таємно і без дозволу родини побрався з нею. Сер Томас Еджертон розлютився не на жарт: не просто вигнав Донна, але й зробив усе від нього залежне, щоб екс-секретаря арештували й ув’язнили.
Його арештували й ув’язнили, але хіба це перепона для любові. Життя подружнє було щасливим, але недовгим і вимірялося дванадцятьма дітьми – упродовж кількох років щороку народжувалося по дитині.
У 1617 після чергових пологів Анна померла, і він після цього до кінця життя жодного разу не усміхнувся.
У житті його, окрім любові, було всякого: щоб матеріально забезпечити родину, він перейшов в англіканство. Писав неперевершені доповіді й не менш чудові вірші. Поезію вважав за забавку і за життя не друкував. А його проповіді збиралися послухати шанувальники художнього слова. І навіть записували їх.
Утім, у світову літературу й історію він увійшов не завдяки історії кохання чи проповідництва, а завдяки Ернесту Хемінгуею, який рядки його поезії “Молитва” взяв за епіграф до свого роману “По кому подзвін” (For Whom the Bell Tolls).
Джонн Донн, один із найвідоміших англійських поетів, народився 12 лютого 1572 року в Лондоні.
І коли читатимете рядки про подзвін, вслухайтеся: у шепіт хвиль і слів уплетене ім’я Анна:
“….смерть кожної Людини зменшує і мене, бо я – єдине ціле з усім Людством, тож не питай ніколи, по кому подзвін – цей подзвін по тобі….”
Зображення: A portrait of Donne as a young man, c. 1595, in the National Portrait Gallery, London wikipedia.org