Я люблю ранкові гіпермаркети.
Ті неспішні ранкові пів години, коли персоналу більше, ніж покупців.
Коли ліниво сиплеться з сіток картопля з буряками, базилік струшує з себе спогади про росу, а повітря аж бринить від запаху свіжого хліба й міцної кави.

Я люблю ранкові озера.
Ті тихі ранкові пів години, коли повітря стелитися над ними легким туманом і перемішується з небом.
Коли пісок на березі ще вогкий, але вода прозора і ще від учора тепла.
Коли пташки уже співають, люди й досі сплять, а повітря аж бринить від липневої спеки й передчуття нового дня.

Я люблю всі ранки.
І людей, які люблять кожен новий день, який приходить в їхнє життя.