Зварила борщ сьогодні.
Перший з початку війни.
Раніше не варилося просто.
Бо й було з чого.
І було на чому.
Але не було потреби.
Внутрішньої.
Борщ треба хотіти зварити.
Мати бажання.
Настрій.
Жагу.
Секрет справжнього борщу – не в тому, з чого його варити.
А з якою душею.
Борщ потребує душі відкритої. Гарячої.
А ще потребує спокою.
Гідності.
Внутрішньої рівноваги.
І трохи перцю в серці.
Борщ не можна денацифікувати.
Бо в нього – українська душа.

Image by Alina Braha from Pixabay