Категорія: Щоденник

Починаємо постити різні варіанти древа життя (в народі «вазонки»), щоб якнайбільше наших воїнів лишилося живими та здоровими і щоб якнайкраще вродила земля цього року. Отже, древо життя з настельного розпису (тобто такими вазонками розписана стеля під куполом) церкви святого Миколая 18-го століття в мелкітському (по-нашому греко-католицькому) Монастирі святого Іоанна в Хиншарі, а точніше між селом […]

У двір приїжджає бочечка. Невеличка бочечка з водою. У ній – три дірочки. Щоб не збиралися черга, коли люди братимуть воду. Бо в чергу легко влучити. А вода – це життя, а не смерть. Бочечка їздить із двору у двір. Поміж уламків будинків і людських життів. Її маршрут – як Чумацький Шлях. Де замість далеких […]

Повернути усіх їх на місце. Усіх прозрілих російських лібералів, які за мир. Бо їхнє раптове прозріння – ніщо інше, як перепустка в Європу. Де можна жити, творити й розраховуватися не рублями. Бо в них дома такого не можна. У них там, бачте, скрєпи. Але скрєпи – то пів лиха. І навіть скрєпи, помножені на путіна, […]

“Це іронія долі та історії, що ми нічого не знали про Україну, її історію, культуру, географію, дисидентські рухи її інтелектуалів та письменників, доки танки путінської Росії не вторглися в неї, доки не зруйнували її міста та не взяли в облогу її столицю – місто Київ.” Газета “Аль Модон” і журналіст Мухамед Абі Самір разом з […]

У ту першу ніч сестра й будильник задзвонили одночасно. Було щойно по шостій. – Це правда, що вас обстріляли? – хрипко спитала вона. Я сіла на теплому ліжку, хапнула ротом повітря й видихнула “ні”. Хоча цієї ж миті десь далеко гухнуло. – Це війна? – тихо спитала вона. – Що нам робити? – Я не […]

Хто нам, українцям, найбільше співчуває в країні мого перебування, так це сирійці, які втекли від режиму маріонетки Кремля. Жамалю пощастило. Він має хорошу роботу. Він консьєрж в будинку, де ми живемо. А тут є такий звичай, що консьєрж відчиняє дверцята машини під час посадки чи висадки мешканців. Попередніх консьєржів я відучила від цього сервілізму, ведучи […]

Пристосуванців легко впізнати. Вони завжди виходять сухими з води. Завжди загрібають жар чужими руками. Першими рятують свою шкуру. А тоді першими приходять за нагородами й медалями. Уміло уподібнюються до тих, хто до останнього тримає небо й останнє віддає. Але насправді ніколи нічого не тримають. І тим паче – не віддають. Пристосуванці – мстиві. Тихо зживають […]

Тримаюся усі ці дні, щоб не казати поганих слів про багатьох телерадіоведучих. Усі ці піднесені селфі у студіях. Пафос і мемчики. Дурнуваті запитання. Але щойно під час телемарафону у Чернігова запитали, чи працюють там кафе…!!! Ви шо, зовсім отетеріли у своїх студіях? Об шо вас гепнуло? Слово – зброя. Не беріть її у руки, якщо […]

На фото ви бачите несподіваного для нас святого Іллю, про якого ми знаємо, що він полюбляє торохкотіти на колісниці під час грози і що він повідомляє про закінчення купального сезону (на початку серпня, каже народ, “Ілля у воду нас…яв”). Однак в регіоні мого перебування святий Ілля не такий. У нього в руці меч, а вказівним […]