Категорія: Слова

У «феномені першої книжки» є щось загадкове — я маю на увазі, що перша книжка автора зазвичай буває як мінімум непоганою. Звісно, щоби наважитися дебютувати, треба дорости до певного рівня письма, і ми цього процесу не бачимо: фаза лялечки відбувається під нерухомою оболонкою, за закритими дверима умовного кабінету ще-не-письменника. Але все одно враження подібне на […]

Залишається тільки вражатися, як вдало Марина Гримич обрала головну героїню – секретарку-машиністку Спілки письменників України. Досі “службовий” персонаж – пригадайте твори класиків соцреалізму, чи багато з них взагалі звертали увагу на секретарок. Їхня справа – строчити на машинці, подавати чай і бути модно вдягнутою та зачесаною, але в той же час непомітною. Клавка чудово орієнтується […]

Як людина, яка трохи знається на специфіці алкогольних напоїв, хотів би прояснити трохи заплутане для мешканця України питання розрізнення та ідентифікації деяких напоїв країн Середземномор’я. Потреба у цьому (розрізненні а не прийнятті) виникла під час читання чудової книжки канадійця Стівена Гайтона “Соловей не дасть тобі заснути”, виданої нашими друзями – видавництвом “Нора-друк”. Про книжку – […]

ПОПЕРЕДНЄ замовлення на новий роман БРАТІВ КАПРАНОВИХ “Паперові солдати” приймається до 14.09.2019! Двоє молодих українців зустрічаються у Варшаві 1929 року. Один із них — Білл Титла, син українських емігрантів з США. Другий — Ніл Хасевич, студент Варшавської академії мистецтв, який у юності втратив ногу і пересувається на протезі. Згодом перший стає головним мультиплікатором Диснея, а […]

Прочитав повість Марини Гримич “Ажнабія на червоній машині”. Екзотична назва та й яскрава обкладинка не обманюють — зміст відповідний, про життя у Лівані 🙂 Взагалі, бурхливий розвиток української художньої літератури в етнографічний, чи ширше, антропологічний бік — від вершини цього її сегменту, “Дороги на Асмару” Сингаївського, до таких цікавих проліферацій, як тексти Камиша навколо Чорнобиля […]