Лелеки
Кажуть, що лелеки прилетіли. Щоправда, долетіли не всі. І не у всіх лишився цілим дім. Але люди мостять їм нові гнізда. Перемога бринить у повітрі. Як і весна. Фото надіслала Лора Підгірна.
Read MoreСфера: життя культури і не тільки
Кажуть, що лелеки прилетіли. Щоправда, долетіли не всі. І не у всіх лишився цілим дім. Але люди мостять їм нові гнізда. Перемога бринить у повітрі. Як і весна. Фото надіслала Лора Підгірна.
Read MoreІ тут шоубіз заспівав “Червону калину”. Хотіли показати, які вони котики. А вийшло показати хтозна-шо. Хливнюк заспівав калину серцем. І тому вона відлунила в інших серцях. А цей дивний хор заспівав те, що в тренді. Що вже на слуху. Точно спрацює. Навіть не спробували створити щось ще. Узяли зразу готове. Радісно зімітували патріотизм. Але у […]
Read MoreА знаєте, у нас є діти, які вже понад місяць не бачили тат. А є такі, що й не побачать вже ніколи. А ще є тата, що не побачать вже своїх дітей. І мами, яких більше вже немає. А знаєте, у нас є сім’ї, які живуть в підвалах. А є такі, що в погребах. А […]
Read MoreНа дитячому майданчику грається двійко дітей. Галасують, сміються, бігають. Аж раптом дівчинка кричить: – Повітряна тривога! Вони миттєво забиваються під гірку. Закривають голови руками. – Відбій! – за хвилину кричить радісно вона. Діти швиденько вилазять, сміються, обнімаються. Тож ніколи не питайте у нас, чому так приємно дивитися, як горить їхня нафтобаза. Фото з сайту https://gordonua.com/
Read MoreНадворі дощ. Я п’ю гарячу каву на балконі. Якась жінка у будинку напроти розвішує прання, а потім повертається і махає комусь рукою. Я раптом розумію, що мені. Обережно махаю у відповідь. Мені навіть здається, що вона усміхається. Але насправді так далеко не роздивитися. Двірник обережно вивільняє з торішнього листя на клумбі первоцвіти й пагони тюльпанів. […]
Read MoreНа імпровізованій ятці просто неба продають свіжі редиску й огірки, зелену цибулю і якусь дуже радісну зелень. Якби до війни, то би точно купила, і було б свято першого весняного салату. Але ресурси – не бездонні. І словосполучення «панські витребеньки» за місяць набуло зовсім іншого змісту. Як і слово «війна». Яке з абстрактної страшної загрози […]
Read MoreЧас мовної толерантності збіг тієї миті, коли в наше небо шугонула перша їхня ракета. Роками я соромилася виявляти агресію до тих, хто говорив зі мною в Україні російською. У всіх у них були поважні причини. А я всім кланялася: та ви спробуйте українською, та це нескладно, та у вас точно вийде. Але сьогодні я знаю: […]
Read Moreросія отруює все, чого торкнеться. Не завдаває собі клопоту змінюватися, а просто обляпує багном і гниллю усіх, хто опинився поруч. Щоб потім тицьнути – “самі такі”. Ні, не такі. І доказ тому – виступ Олександри Назарової та Максима Нікітіна Чемпіонаті світу з фігурного катання. Які каталися без підготовки, без костюмів, але неймовірно красиво. Каталися в […]
Read MoreКоли фашисти у Другу світову війну окупували Україну, вони фізично не могли відновити навчальний процес німецькою мовою. Могли хоч закидати Україну німецькими підручниками. Але почати викладати у школах незрозумілою населенню мовою – не могли. Мова – це не лише зброя. Але ще й фортеця. Вона захищає нас і наші кордони. Говорити однією мовою з ворогом […]
Read MoreКота звали Чоні, і він був паскудник. Пудив Марусі у тапки. А коли вона натовкла його мордою в калюжу, мстиво нагидив у ліжко. Точніше в постіль на дивані, де Маруся спала. Уже третій місяць вона жила у брата з родиною. Розкладала товар на полицях у супермаркеті, шукала окреме житло й старалася не прибити паскудного кота. […]
Read More