Автор: Акуленко Аліна

Ми в житті лишаємо собі людей тільки нам потрібних. Просто комусь потрібні люди для кар’єри. Це звуть нетворкінгом. Щоб не дуже палитися. А комусь потрібні люди для душі. Це зветься стосунками. Не можна лишити собі всіх людей. Але завжди є вибір, кого лишити. Image by Gerd Altmann from Pixabay

Приготувала цвітну капусту за найпростішим рецептом, скомбіновним з порад у коментарях до тексту про любов до капусти. – відварила у підсоленій воді (кипіло рівно 6 хвилин, стежила за часом); – злила воду, додала порізаний кріп, три зубчики подрібненого часнику; – закрила каструлю кришкою, потрусила, щоб усе добре перемішалося. Досолювала вже в тарілці. Ідеальний смак цвітної […]

Моя любов до цвітної капусти походить від любові до капусти брюссельської. Знаєте, ото такі маленькі качанчики? Але в нас продаються лише заморожені. І коштують, як крило від байрактара. У капусту брюссельську я закохалася цього березня. Так склалася, що я не готувалася до війни зовсім. Тобто, запасу харчів теж не було. І тоді у березні вийшло […]

Була в мене в дитинстві книжечка українських приказок і прислів’їв. Це було в часи, коли читати я ще не вміла. Читала мені бабуся. Але не було там, що читати. Бо кожна сторінка – картинка. А під нею – рядочок приказки. Я ті приказки знала напам’ять. А книжку затерла до дірок. Потім пішла в російську школу. […]

Ще на початку літа так мріялося, що 24 серпня у нас буде подвійний парад – до Дня Незалежності й Дня Перемоги. Ну, що ж, значить, у нас буде два окремі паради. Для кожного свята – свій! Не було б Незалежності – не було б війни. Бо нас би не було. Не було б кого поневолювати […]

Цей знак край дороги означає, що до батьківського дому – вже недалеко. Він височів там завжди. Але ніколи раніше не містилося в ньому аж стільки змісту, як зараз. Так само, як і у звивистій трасі поміж лісів, полів, через меліоративні канали з вузькими містками й ржавими шлюзами. Якось ми з сестрами мріяли про плани після […]

Є у Володимира Даниленка оповідання з такою назвою. Історія чорнушна, як і годиться 90-тим. Без хепіенду. Мальчік думав, що він “кієвскій” і що вхопив бога реклами й маркетингу за бороду, а насправді мальчіка вхопили за причинне місце… Але не всі києвські мальчікі пішли на дно. Деякі прибилися до рекламного берега, щоб творити дурню. Називаючи це […]

Коли вечорами стає тужливо, я вслухаюся в сюркіт кониківІ міркую собі, що сюрчать вони – всюди. У містах і селах. А ще – лісах та степах, поритих окопами й траншеями.І тоді прошу я коників сюрчати тихо і лагідно. Наче сюрчать вони не серед тривожних степів, а десь біля рідного дому. Там, де тихо сідає на […]

Домашні помідори куснями. Солодкий перець. Рукола. Сіль. Олія. Ідеальне поєднання, щоб відчути глибокий смак і гіркуватий присмак цього літа.

У мене немає диплома психолога. І я – не цілитель людських душ і сердець. Але упродовж останніх днів кілька моїх адекватних друзів глобально вишпетили кількох моїх інших притомних друзів. Цікаво, що вони – незнайомі між собою. Просто і ті, і ті – в мене в друзях. Ба – більше: людина, яку я щиро поважаю, написала […]