Автор: Акуленко Аліна

Я просто йду по канату.Тятивою натягненій линві.Яка тягнеться з лютого в майбутнє.І кінця їй поки що не видно.Я щоранку ступаю на линву.Вона млосно пружинить під ногами. В перші дні я шалено махала руками, щоб утримати рівновагу.А тоді наловчилася йти тихо.Зосереджено.Без метушні. Без непотрібних рухів. Я щоранку ступаю на линву.Відкидаючи зайве, щоб не впасти.Не озираючись.Без думок […]

У мене стрічка рясніє рекламою безлічі курсів “копірайтингу з нуля”. Приємно, що копірайтинг таки стає українським. Нарешті копірайтити російською в Україні немодно (і трохи страшно – а раптом пошлють?) А в Росії – та кому ви там тепер треба зі своїм російськомовним креативом… Єдине, що бентежить: курсами українського копірайтингу завзято торгують ті, хто ще кілька […]

Дивилася сьогодні конференцію Prom. Про оновлення і покращення. Хтось з учасників запитав, що, може, є сенс відмовитися від ведення карток товару російською мовою (усі товари на майданчику представлені російською, а також перекладаються українською мовою). Відповідь: зараз покупці шукають товари у 60% рос мовою і 40% – українською (до війни було 70% на 30% відповідно). Ось […]

Боюся людей, які бояться. І замість того, щоб боятися мовчки, засівають своїм страхом усе навколо. Бо коли усі навкруги бояться, їм легше. Ні, не подолати свій страх. Їм легше боятися разом з усіма. У страху як такому нема нічого поганого. Окрім хіба що того, що в нього – великі очі. А якщо постійно перелякано дивитися […]

У мене є традиція – фотографуватися у парку з сакурами. І її не можна відкласти на потім. Тому що сакури відцвітуть. І тому що ми сьогодні не знаємо, яким буде наше завтра. Але сакури й весна наділяють вірою у перемогу. І щастя. Для всіх нас.

Зварила борщ сьогодні. Перший з початку війни. Раніше не варилося просто. Бо й було з чого. І було на чому. Але не було потреби. Внутрішньої. Борщ треба хотіти зварити. Мати бажання. Настрій. Жагу. Секрет справжнього борщу – не в тому, з чого його варити. А з якою душею. Борщ потребує душі відкритої. Гарячої. А ще […]

Комунальники косять біля колій метро уже цьогорічну траву. Старший показує молодшому, як тримати косарку, щоб та не орала землю, а косила. Старший – сивий, схожий на бувалого козака на пенсії, молодший – типовий хіпстер. – Ти на моциклєті їздив? То, диви, тут так само, вижимаєш газ, – кричить. – І паралельно тримай, паралельно … Йоб……… […]