Автор: Акуленко Аліна

Вона звично спирається виробленою спиною об білу глиняну стіну хати й каже: – Знаєш, я би хотіла перед смертю трохи похворіти. Говорить до мене, а сама дивиться туди, де сінокіс раптово переходить в провалля, яке, кажуть, в минулому житті було річкою. – Мені би не хотілося раптово вмерти. Ось так – дітям нічого не сказавши. […]

Моїй мамі на очі навернулися непідробні сльози, як моя перша вчителька показала їй у моєму зошиті рядок моїх перших правописних літер ж. Великих Ж. І маленьких ж. Чи плакала мама від сміху, чи від горя – неясно. Але за деякий час вона плакала від відчаю, бо я і досі не змирилася із тим, що правописна […]

1. За чарівну силу наголосів. Коли на терЕнах цвіте тЕрен, і коли не кожне об’Єднання спричиняє об’єднАння, але у будь-якому вИпадку лише чорнОслив – і лише рАзом. 2. За підступність кличного відмінка. Коли кличеш її так ніжно – Валеріє! А його так завзято – Валерію! Головне – не переплутати. Хай вас філологічний бог оберігає від […]

Є речі, про які боляче згадувати. Боляче настільки, що краще не згадувати. Хай собі затирається пам’ять, а разом із нею спогади. Бо подеколи згадувати – це як оголяти душу. Але якщо не згадуєш ти, за тебе – згадують інші. Приписуючи подіям – штучні емоції, а собі – вчинки, яких не було. Час насправді не гоїть […]

Що таке дім. Одним реченням скажи. Чотири стіни і дах? Чи це не дім, а будівля просто? Але якщо не маєш над головою даху і не маєш чотирьох стін? І навіть трьох – і тих не маєш. Стоїш на роздоріжжі і семи вітрах, і жоден GPS не знайде шляху до дому, якого немає. Місце, де […]

Як була я в четвертому класі, то в нашій школі для молодших школярів проводили олімпіади. Практично з усіх предметів. Звісно, я брала участь в усіх. Хоча насправді розбиралася лише в математиці й малюванні. З математики я гордо перемогла. З малювання чомусь олімпіади не було. А з української мови – посіла останнє місце. Усе – через […]