Сфера: життя культури і не тільки
Авторський блог
Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
#з_підслуханого Ранок. Міжміська маршрутка. – Мамо, я такого не їм. Мамо, Стасик теж такого не їсть. Ну, не пхай у дитину гидоту. Ні, я не називаю їжу гидотою, але це не їжа. Мамо, та ніхто з нас не голодний. Мамо, шоста ранку і ми у маршрутці. Нам усього дві години їхати, ніхто не встигне померти […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Коли спитаєте, кому належить моє серце, я чесно відповім вам. Помідорам. Стиглим помідорам. Червоним, жовтим й бурим, які красиво називаються “Чорний принц”. Але можна й без конкретних назв, аби достиглі й гарячі від сонця. Помідорам, посипаним грубою сіллю. Із чорним свіжим хлібом і шматочком сала. Можна без сала. А з сиром. Твердим, жовтим-жовтим і з […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Є приказка про корабель, який, хоч і залізний, а у воді не тоне. Допоки вода – навколо, а не в ньому. Але варто воді опинитися в трюмі, кораблеві одразу світить морське дно і підводне царство назавжди. Так із думками: усе гаразд, допоки вони не починають роз’їдати мізки. Безвихідь, порожнеча, вічний пошук винних, самоїдство, апатія і […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Щоб зварити юшку, потрібна риба. Річкова. Свіжозловлена. Різна. Від окунців – до карасиків. Якщо щука, то вже буде – королівська юшка. Але цілком можна й без щуки. До риби треба трохи картоплі, моркви, цибулі, жменю рису або пшона і дрібку солі. Величезний чавунчик. Триногу. Дрова. Велику дерев’яну саморобну ложку з липи, щоб мішати юшку. І […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
1. Журналістами не народжуються. Ними стають. У результаті досвіду, набитих гуль, видимих і невидимих лаж, зіпсованих записів і нервів, зірваних голосів і дедлайнів, випадково й спеціально переплутаних титрів, уміння шукати брід і надійне джерело інформації, виходити не лише самому сухим із води, але й виносити сухими й цілими блокнот, мікрофон і камеру. У більшості випадків […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Цей світ змінив не Гугл. До нього був Гутенберг. Хоча, у принципі, і Гугл, і Гутенберг зробили одне й те ж: спростили доступ до інформації. Гутенберг, щоправда, принагідно знищив касту писців і каліграфів. А Гугл розхитав основи авторського права. Від Гутенберга до Гугла змінилось чимало чого. Практично все. Хоча, як і кілька століть тому, автор […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Філолог – людина особлива. Бо: 1. Знаючи, що слово – не твердая криця, він затято лупає цю скалу, хоча час від часу його охоплює безвихідь і дуже непозбувна бентега. І це називається – мовна політика та її практичне втілення. 2. Усвідомлюючи обмеження щодо вживань дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, він майстерно їх вживає навіть там, де […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
У такі, як сьогодні, дні так гостро відчувається смак життя. І ціна смерті. Вона вимірюється виплаканими й невиплаканими слізьми. Вірою у те, що “зник безвісти” дає нехай і крихітний, але шанс на диво. Вічним чеканням. І подеколи пекучою заздрістю, що ось її чоловік (син, брат, племінник) хоч і калікою, але ж прийшов із війни. Але […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Не через те, що до того у чомусь завинив. Чи хотів щось здобути. Чи грав на публіку. Чи вдавав доброго самаритянина. Чи заробляв плюсики в карму. А просто так. Буденно. Бо йому це було зробити – як дихати. Без надзусиль і внутрішніх медитацій. Просто – просто. Допоміг, бо не міг не допомогти. Бо не подумав […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
До вчора він для мене не існував. Тобто він існував, але його існування для мене нічого не значило. А тоді сестра будить серед ночі й питає схвильовано: – Хочеш побачити Юпітер? Ми до того увесь вечір вовтузилися у садку із телескопом. Намагалися роздивитися Венеру і схід Місяця. Але Місяць вперто планував сходити у хмару, а […]
Read More
