Автор: Акуленко Аліна

Як була я малою, то любила малювати. І бував такий час навесні, коли вже земля підсихала настільки, що в садку вигрібали торішнє сміття, і він одразу ставав наче зранку вмитий і аж світився проти неба на сонці чистим тонким гіллям. І тоді я з альбомом і олівцями всідалася як за стіл за старезний трухлявий пень […]

Перекладаю зараз книжку, про яку можу сказати (за умовами договору) лише те, що закохуюся в неї з кожним словом. І в ній є моє улюблене, про слова. І їхню силу. 1. Кожне слово має своє силове поле. Воно як магніт притягує до себе результати. Хороші слова – хороше. Погані слова – погане. 2. Мова ненависті […]

Її заміжжя Оля вийшла заміж так давно, що все життя пам’ятала себе заміжньою. Ймовірно, що до того, як вона стала невдячною дружиною і непутящою матір’ю, – існувала якась інша Оля. Оля з довгою косою, ніжною душею, в ясно-синій сукні і з букетом польових ромашок, а не Оля – вічно-затуркана-сполохана жінка. Але вона того не пригадувала. […]

Хороше слово “кращий”. Ось тільки використання в нього нікудишнє. Бо коли кажеш “кращий”, то треба казати від кого, за кого чи хоча б ніж хто. Чи від чого, за що або ж ніж що. Кращий за Кращий від Кращий ніж А в нас же ж, ох ти ж боже ж мій, “30 кращих книжок незалежності”. […]

Нам не бракує атрибутів затишку. Картатий плед. Гарячий кухлик запашного чаю. Розкішні, аж хрусткі, осінні квіти на кухонному столі. І плетені шкарпетки із м’якої вовни. Ми прагнем затишку. Й оточуєм себе його ознаками як доказами того, що все насправді добре з нами і у нас. Але і пледи, й кухлики, й шкарпетки безсилі, коли немає […]