Сфера: життя культури і не тільки
Авторський блог
Author
Микола Кравченко
Posted on
Posted on
Дякуємо всім хто був з нами, творив з нами, допомагав нам і просто читав наші книжки! 🙂
Read More Author
Микола Кравченко
Posted on
Posted on
В цій книжці читач не знайде описів військових операцій або бойвих дій, однак, це роман про Сирію і Дамаск під час війни… Маленька цитата: “Книжки, компакт-диски, фільми, картини, електронні книжки, збережені у ноутбуці — я завантажував їх блоками, поки вони не склали цілий цифровий караван, що тягнувся від першого століття до сьогодення. Я не сам, […]
Read More
Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Справжніх історій про справжнє щастя так мало, бо по-справжньому щасливі люди про це не пишуть. Не тому, що бояться зурочити. А тому, що не мають потреби. Щасливі по-справжньому люди не потребують підтвердження свого щастя. Його унаочнення. Стороннього визнання його справжності. Оцінок третьою стороною рівня його щасливості. Щасливим людям не потрібні ні свідки, ні судді. Щасливі […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Я переписувала цей текст тричі. Перший варіант був про корпоративну культуру і вміння цінувати людей. І мені аж самій стало скучно від його штучності. Другий – про те, як прокидаються вікна в будинку навпроти. Бо коли треба здавати черговий переклад, я встаю так рано, що про це навіть згадувати боляче, а не те, щоб писати. […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Нема насправді в нас жодних суші. Бо суші – не наш архетип. Важко бути водоростями і рисом в культурі, яка сягає корінням буряка і сала. Хоча не можна ось так категорично відкидати спорідненість між суші і салом, бо кожна кухня народжується з людських емоцій Людині властиво їсти, щоб тамувати біль. Людині властиво їсти, щоб ділитися […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Мова – для суспільства, як ложка до борщу. Борщ – він сам по собі борщ, але спробуй з’їсти його без ложки. Хтось їсть борщ ложкою, хтось з миски хлебче, хтось – руками. Дехто лізе в миску з борщем чужоземною ложкою. А хтось кожну ложку борщу отруює докорами. Не так, мовляв, їси, на так. І найсмачніший […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
– Була у мене маленька сучечка, двадцять годов прожила, а перед новим годом пропала. Дядько сказав це до всіх і водночас ні до кого. Сидів, стискав між ніг картату сумку і дивився крізь брудну шибку, як на автобусній платформі бігає мокре цуценя. Цуценя було вокзальне, нічийне й задрипане. У надії поснідати тицялося брудним носом у […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Останні скількісь років ми ставили її завжди. Тоненьку свічку на кухонному підвіконні. І щоразу думалося, що то було щось особисте, інтимне, відособлене від державного офіціозу вшанувань. Гостре полум’я тихо різало вогку темряву й перегукувалося з тремтливими вогниками в будинках навпроти. Разом зі світлом свічок від вікна до вікна лилися тихі смуток і туга, й не […]
Read More
Author
Олександр Красовицький
Posted on
Posted on
1. У ймовірний новий карантин і навіть незалежно від того, чи буде він довгим, остаточно закриються до 1/3 книгарень, недобитих попереднім карантином. Дивні умови отримання грантів інституційне підтримки від Українського інституту книги у вигляді неподання на інші аналогічні гранти, не дало можливості видавцям подавати на підтримку своїх магазинів і мереж, що оформлені на одну юр.особу. […]
Read More Author
Акуленко Аліна
Posted on
Posted on
Люблю слова. Особливо ті, які нібито всі знають, але чимало хто в них плутається. 1. Слова можуть бути несказаними, а можуть і несказанними. Але будуть це різні слова. Бо несказаний – це невисловлений, а несказанний – надзвичайний. Не лишайте несказанні слова несказаними. 2. Водний – води стосується, з неї складається, в ній живе або за […]
Read More
