Categories Щоденник

Класні кімнати й килими

На знайомій мені автомийці раз на кілька місяців – може, й частіше, я просто не в курсі – миють дитячий килим. Я так думаю, що він – дитячий, бо на ньому намальовані дорога з розміткою, тротуари, газони. Один із тих килимів, по якому так класно їздити машинками. Килим миють потужними шлангами під тиском. Із нього […]

Read More
Categories Щоденник

Мій милий-милий Че….

Малою, я любила мультик про Чебурашку і Крокодила Гєну. Але не розуміла. Тобто розуміла по-своєму, по-дитячому: у світі живуть хороші іграшки, з якими дружать піонери (зокрема піонерка Галя), а також нехороша Шапокляк із таксою, яка намагається усім зіпсувати настрій, тому з нею ніхто не хоче дружити. Хоча вже тоді обіцянка, що “прилетит вдруг волшебник в […]

Read More
Categories Щоденник

Про сузір’я

Чи бачила я зоряний дощ Персеїд? І бачила, і не бачила. Бо спочатку бачила Юпітер. У нього такі класні смужечки. Тоді червоний до крові Марс. І трохи схожий на пельмень Сатурн. Потім – далеку галактику, номер якої одразу забула. І зрештою – зірку Арктур із сузір’я Волопаса, що мерехтіла просто над сусідською березою. Заради останньої […]

Read More
Categories Щоденник

Про кавову комісію

Я собі це уявляю так. Прокидаюся зранку – і замість того, щоб піти й зварити швиденько каву, починаю організовувати раду з питань варіння кави. Можна – комітет або спеціальну комісію. Але обов’язково із зарубіжними експертами, бо ви ж теж жодної секунди не сумніваєтеся, що у випадку варіння кави по-турецьки краще послухати досвід турків, тоді як […]

Read More
Categories Щоденник

Про Маргариту

Вона відкладає книжку й зітхає вдоволено: нарешті визначилася з життєвими пріоритетами. Буде Маргаритою. Щоб зустріти свого Майстра й присвятити йому життя. Тікати в його підвальну квартирку з неосяжних апартаментів свого впливового чоловіка. Час від часу літати голою над містом. Мліти на балу від шанобливого “О, Королево…” А те, що править той бал сатана, лише додаватиме […]

Read More
Categories Щоденник

Про сестру

Був час у моєму житті, коли я жила в лікарні. Не через те, що хворіла. А щоб бути із мамою. Жила у прямому сенсі слова – бо я справді там жила. І найважче жилося вночі, коли за вікном розривалися цвіркуни, і хотілося вірити в краще, а ніяк не вірилося. Я лежала, дивилася на літо за […]

Read More
Categories Щоденник

Про слова

Життя моє не буде, як раніше. Бо дізналася щойно, що таке marigold. Я знала про існування безлічі пісень із такою назвою. І кінострічок. Як романтичних комедій, так і мелодрам. Про військові кораблі, які так звалися. Про судно-маяк на Великих американських озерах. І навіть про секретну, але невдалу операцію з примирення під кодовою назвою Marigold у […]

Read More
Categories Щоденник

Про дружбу

Друзями стають. Кому, як судилося. Кому – з першого погляду, а кому – аж після першого пуду солі. Якщо у тебе є друг, тобі не треба мати парасольку, коли парасольку має твій друг. Із проблемами – те ж саме, між іншим. Друг ніколи не питає, що сталося. Він просто рятує тебе і ситуацію. А потім […]

Read More
Categories Щоденник

Як ми торгували абрикосами

Мама завжди любила абрикоси й варила із них варення. Це була її літня магія: назбирати зранку відро абрикосів, поставити продаватися під двором, на вторговані гроші купити цукру й варити на відкритому вогні у великому тазику прозоре як свіжий квітковий мед абрикосове варення. Або варення абрикосове з кісточками. Чи густий і тягучий абрикосовий джем. Такий собі […]

Read More
Categories Щоденник

Про Читу

Чита жила з дідом і бабою. Допоки вони не померли. А померли вони одне за одним: родичі навіть після перших поминок не встигли розійтися.  Хату швидко продали, куці дідобабині статки одразу розібрали, кому що треба. І лишилася тільки Чита. Бо кому пртрібна маленька миршавенька собачка, яка й гавкати нормально не вміє. Так, дзяволить. Чита сиділа, […]

Read More